Ігор Волошин, Роман Семенюк, Роман Душинов, Сергій Маркевич, Віталій Крук, Володимир Радіонов, Ярослав Купрійчук, Андрій Савін, Олег Бобровський, Сергій Онищук, Максим Чудинович, Олексій Сматієвич, Мирослав Кур’янік, Олександр Герман, Сергій Тлучкевич, Анатолій Чуманов, Андрій Лукомський… Ці імена золотими літерами вписані в новітню історію України. 17 Героїв – випускників Рівненського кооперативного – віддали за нашу незалежність найдорожче – власні життя.
Першого жовтня, в День захисників та захисниць Вітчизни, під Покровом пресвятої Богородиці, в альма-матер згадали всіх поіменно. Помолилися за упокій їхніх душ і запалили свічки пам’яті. Воїни світла, вони, випускники різних років, поставили Україну вище від особистих інтересів.
У коледжі про них пам’ятають. На їхніх прикладах виховують студентів. На одному диханні в переповненій актовій залі лунали поетичні рядки, патріотичні українські пісні, козацький марш, молитва українського націоналіста. Мені здалося, що цього знакового для всіх українців дня студенти вмить подорослішали: діти війни відрізняються від тих, хто здобував освіту в мирний час… Вони переживають ці буремні події всіма фібрами небайдужих душ, усвідомлюючи: Україна в огні, і, цілком ймовірно, цей вогонь іще доведеться гасити їм. Плече до плеча, серце до серця. А поки що згадують історію свята Покрови, що тісто пов’язане з традиціями козаків, Січових стрільців, трьохсот студентів, які загинули під Крутами, з Українською повстанською армією, що в 1942-му утворилася на Рівненщині, в урочищі Гутвин. Саме тому з нашого краю завжди йшли потужні імпульси національного відродження. А гасло-привітання УПА «Слава Україні! – Героям слава!» тепер є офіційним вітанням у ЗСУ та Національній поліції.
День захисників та захисниць України – свято всенародне. Бо це не лише ті, хто боронить нас на фронті. Це всі громадяни, які сплачують податки, допомагають армії, волонтерять, – і щодня наближають такий очікуваний мир.
… Новенькі портрети загиблих Героїв дбайливо переміщають зі сцени до галереї пам’яті, яка цього дня відкрилася у фойє коледжу. Тепер їхні очі зустрічають кожного, хто переступає цей поріг. Аби нагадати: Україна була, є і буде завжди.
Ми молимось за нашу Україну,
За мир і спокій у містах і селах,
За нашу мову – щиру, солов’їну,
За тишу й затишок в людських оселях
Інна ОМЕЛЯНЧУК