Витоки споживчої кооперації Рівненщини сягають глибини століть
Споживча кооперація на наших теренах бере початок із 1902 року: саме тоді утворилися споживчі товариства в Острозі та Здолбунові – містечках, що входили до складу Волинської губернії. У 1903-му виникло споживче товариство в Рівному, у 1905 – в Березному, далі – у Городку, Шпанові, Житині, Млинові, Підлужжі. На початок 1907 року діяло вже 20 споживчих товариств, а в 1913-му – 32 кооперативи. Вони об’єднували переважно людей скромного достатку – простих трудівників, дрібних товаровиробників, відносно небагатих споживачів товарів і послуг. Сарненське товариство споживачів «Християнин-робітник», інформація про яке збереглася в обласному архіві, зареєстроване в травні 1918 року, а вже на вересень налічувало 2312 пайовиків. Придбати товари в крамницях споживчих товариств можна було дешевше, ніж у приватних магазинах. При цьому члени споживчих товариств могли отримувати прибуток, більша його частина видавалася як дивіденди на паї. Споживчі товариства виділяли кошти й на благодійні заходи. А їх роботу координувало Волинське губернське земство, до складу якого, приміром, у 1913 році входили один торговий агент і один інструктор із споживчої кооперації.
Кооперативний рух, який поширювався знизу, сколихнув село: українці об’єднувалися і задля задоволення матеріальних та духовних потреб, і для захисту власних інтересів.
Перші споживчі товариства в Здолбунові та Острозі помітив нині відомий усьому світові письменник Улас Самчук. Про це він пише в трилогії «Волинь». Причому, йдеться не лише про торгівлю, а й про просвітницьку роль перших кооперативів. Саме при них діяли хати-читальні, де селяни отримували інформацію з книжок та газет, обмінювалися нею, формували власне ставлення до непростих суспільних процесів.
Коли територія нинішньої Рівненщини увійшла до складу Другої Речі Посполитої, кооперація отримала значний імпульс для розвитку.
Змінювалися часи та суспільно-економічні формації, а також ставлення влади до кооперативного руху. Але незмінним залишалося бажання людей господарювати на своїй землі на кооперативних засадах.
4 грудня 1939 року була утворена Рівненська область тодішньої УРСР – у її нинішніх межах. А вже наприкінці грудня заснована облспоживспілка – як громадсько-господарська організація для забезпечення життєвих потреб населення Рівненщини. У 1940 році в області працювало 30 райспоживспілок, до складу яких входило 382 сільських споживчих товариства.
У другій світовій війні кооперація зазнала неабияких репресій та грабунків. Але навіть за таких умов працювали пекарні та консервні заводи: кооператори забезпечували земляків найнеобхіднішим.
Зі звільненням Рівного та області від фашизму в 1944-му кооператори відновили роботу споживчих товариств. Одразу зробили акцент на підготовку кадрів: провели набір до технікуму кооперативної торгівлі, який відновив роботу. У березні 1948 року відбувся перший з’їзд споживчої кооперації Рівненщини.
У 1950 році студентом бухгалтерського відділу Рівненського технікуму кооперативної торгівлі став простий хлопець із приміського Житина Леонід Кравчук – майбутній перший Президент незалежної України. Про це рівнянам та гостям міста нагадує меморіальна дошка на будівлі кооперативного економіко-правового коледжу, що є правонаступником технікуму. І експозиція в музеї споживчої кооперації області, який також розміщений у його стінах. Музей створений у 70-их роках минулого століття, а в 2002-му отримав статус народного.
З роками кооперація стала невід’ємною частиною народногосподарського комплексу й доволі потужно розвивалася як його складова.У 1970- 1980-ті роки споживча кооперація обслуговувала до 85 відсотків населення Рівненщини.
З ухваленням у 1992-му році Закону «Про споживчу кооперацію» почався новий етап її розвитку.
У тому ж 1992-му Укоопспілка стала членом Міжнародного кооперативного альянсу. Відтоді є активним учасником кооперативного руху: через участь у міжнародних форумах ми відчуваємо пульс кооператорів усього світу.
На початку 2012-го Укоопспілка долучилася до Європейського співтовариства споживчих кооперативів Єврокооп. Це означає, що кооперація України та Рівненщини, як її невідֽ’ємної частини, обрала європейський вектор розвитку.
Споживча кооперація Рівненщини володіє потужною матеріально-технічною базою та здійснює такі види діяльності:
-роздрібна торгівля- ритейл (майже 400 магазинів);
-гуртова торгівля;
-ресторанний бізнес (майже 100 об’єктів);
-виробництво (хлібобулочні, кондитерські вироби, плодоовочева продукція, м’ясні консерви та інше);
-послуги (вантажні перевезення, перед рейсовий контроль).
Кооперативний економіко-правовий фаховий коледж надає широкий спектр освітніх послуг.
Частина офісних, торгівельних та складських приміщень здаються в оренду.
З початком повномасштабного вторгнення усі юридичні особи та працівники долучились до активної підтримки та допомоги Збройним Силам України, територіальній обороні, волонтерським організаціям – коштами, продуктами, придбанням автотранспорту, квадрокоптерів, засобів захисту та інших необхідних речей.
Кооперативний сектор Рівненщини вчасно і сповна наповнює бюджети держави, області, територіальних громад податковими надходженнями.