Нотатки на полях засідання правління Споживспілки, що відбулося 23 березня.
У його роботі взяли участь керівники головного гуртового партнера кооператорів – «КоопТоргСервісу»: директор Юлія Андрієнко, її заступник Олександр Доронін та керівник Рівненської філії Ірина Кот. Йшлося про поліпшення взаємовигідної співпраці в умовах воєнного часу.
-Головний наш принцип залишається незмінним: «КоопТоргСервіс» надає кращі або ж, принаймні, не гірші умови, ніж інші постачальники. Нині ж важливо створити ще й максимально справедливі умови співпраці: щоб і обсяги збільшити, й відповідний фінансовий результат мати, – окреслив пріоритети голова правління споживспілки Петро Бараш.
Юлія Андрієнко повідомила: сьогодні «КоопТоргСервіс» повертається до довоєнних параметрів у мотивації, навіть дещо розширює їх.
-Середній бонус може становити 7 – 7,5 відсотка замість п’яти довоєнних. Усе залежатиме насамперед від обсягів реалізації та вчасної оплати за товар. Інші позиції будуть узгоджені при індивідуальних зустрічах із керівниками, – сказала вона.
Дієві ж критерії для бонусації невідкладно напрацює асортиментний комітет, до складу якого входять представники і гурту, й роздрібу. Це важливо для формування асортименту весняно-літнього сезону, який, по суті стартував.
Торгівля: вдалося випередити інфляцію
А підсумки фінансово-господарської діяльності за перших два місяці воєнного 2023 року були головним питанням розгляду правління. Зокрема, зосередилися на тих позиціях, які формують дохідність та, відповідно, рентабельність.
Заступник директора департаменту маркетингу та логістики споживспілки Людмила Церешко доповіла про результати в провідних галузях – торгівлі та ресторанному господарстві:
- Загальний обсяг роздрібного товарообігу в січні-лютому становив 207,8 мільйона, що на 28,1 відсотка або майже на 46 мільйонів більше, ніж у відповідному періоді 2022-го. В тому числі оборот торговельної мережі становить майже 193 мільйони, і тут усі суб’єкти господарювання наростили обсяги. Але темпи приросту різняться: від найвищого в 61% у Дубровицькому гуртово-роздрібному підприємстві, майже 50% у Демидівському ВЗТП до 14,3 відсотка в Березівському споживчому товаристві, де ситуація вивчалася більш детально.
Отже, головним нашим локомотивом залишається торгівля. І переважна більшість керівників змогли оперативно відреагувати на виклики часу й організувати її роботу так, щоб випередити інфляцію (її офіційний рівень за перших два місяці року сягнув 28 відсотків).
Ресторанне господарство: ставка на власну продукцію
Майже 15 мільйонів становив товарообіг у ресторанному господарстві. Порівняно з першими, ще довоєнними місяцями 2022-го, маємо зростання майже наполовину. Отже, попри війну та пов’язану з нею інфляцію, життя триває. Зокрема, й у нашому тиловому регіоні, де з’явилося чимало внутрішньо переміщених осіб.
Звісно, нам уже не до святкувань у ресторанах, – тому галузь активно переформатовує роботу відповідно до потреб людей. Йдеться, зокрема, про виробництво власної продукції на кухнях ресторанних комплексів з її подальшою реалізацією в «Кулінаріях», у магазинах, через виносну торгівлю. А ще – про активізацію кейтерингу. Там, де цьому приділяють належну увагу, мають належні результати: зокрема, у Володимирецькій та Дубровицькій райспоживспілках, Березнівському райспоживтоваристві, Зорянському споживчому товаристві Рівненської райспоживспілки.
Таким підходом можна, як кажуть, убити одразу кількох зайців: зберегти робочі місця та дати можливість заробити нашим людям, відповідно, сплативши життєдайні для економіки податки; урізноманітнити асортимент; і, звісно, пережити не кращі часи для галузі. До того ж, ми власними руками створюємо додану вартість на рідній землі, – й це теж надважливо в буремний воєнний час. Тому, слушно зауважив Петро Бараш, маємо бути більш гнучкими й системними водночас: скажімо, той таки ресторан «Спорт» у Рівному цілком міг би забезпечувати свіженькою продукцією не лише власну виносну торгівлю, а й, приміром, магазини споживчого товариства «Здолбунівське», де немає власних кухонь. Ось така внутрісистемна кооперація – поза сумнівом, ключ до нашої стійкості та можливості й надалі гідно тримати економічний фронт.
Під лежачий камінь вода не тече
Для цього маємо більш прискіпливо подивитися на самих себе зсередини. Йдеться про можливість ( і навіть необхідність) ділитися позитивним досвідом один із одним. Зі зрозумілих причин виїзні правління нині не проводяться. Однак це не означає, що фахівці не можуть поїхати й на власні очі побачити, що і як роблять їхні колеги чи сусіди, – щоб упровадити це в себе, – слушно і вже не вперше зауважує Петро Бараш.
До речі, перші обмінні візити вже відбулися. Так, делегація Зарічненської райспоживспілки вивчила досвід дубровичан, а кооператори Березівського споживчого товариства побували у своїх колег зі Стрільського Сарненської райспоживспілки. Кажуть, взяли для себе чимало і вже впроваджують ці «лайфхаки» в щоденній роботі – зокрема, нарощують виробництво та продаж напівфабрикатів.
Наростити ж обсяги господарювання суттєво допомагає електронна торгівля: зокрема, на майданчику «Прозоро». Про зміни в організації його роботи за умов воєнного часу поінформувала директор департаменту інформаційних технологій Людмила Толочик. До речі, левова частку всіх продажів у «Прозоро» припадає на комбінат громадського харчування Володимирецької райспоживспілки, активно працюють тут і березнівчани – зокрема, «Коопзаготпром», який лише від початку року вже реалізував продукції через «Прозоро» на 10 мільйонів. Про це розповіла голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай. Виходить, хто шукає, той точно знаходить вихід навіть за найскрутніших умов!
Саме тому Петро Бараш вкотре настійно порекомендував колегам вивчити згаданий досвід березнівчан, щоб активно застосовувати його. Бо під лежачий камінь вода точно не тече.
Це стосується і такого способу йти в ногу з інфляцією та зберегти обігові кошти, як дооцінка. На ній детально зосередився заступник директора департаменту фінансів та обліку Юрій Шелепа, нагадавши: алгоритм цієї роботи чітко прописаний у нормативних документах споживспілки. На жаль, ним сповна користуються не всі. Між тим, дооцінка є системним явищем насамперед у автоматизованих магазинах, де програма сама визначає таку необхідність. Позитивним досвідом роботи з дооцінки поділився голова правління Сарненської райспоживспілки Віктор Красько.
На порозі – Великдень
Заступник голови правління споживспілки Юрій Катеринчук доповів про ситуацію з мотивацією та можливості її вирівнювання, а також про організацію роботи у весняно-літній період загалом та в контексті підготовки до Великодня зокрема.
-Життя триває, – і ми не маємо морального права ні на йоту послабити свій економічний фронт у той час, коли наші захисники дають нам можливість працювати. Тому ще раз наголошую для тих, хто опинився за нашою умовною «червоною лінією», тобто, нижче від середньообласних показників: виправляйте ситуацію, розширюйте поле діяльності, в тому числі через постійний обмін досвідом та більш тісне спілкування. Незабаром Великдень, – тож маємо навести порядок на наших об’єктах, сформувати відповідний асортимент, переглянути графіки роботи магазинів. І тут важлива злагода в душах та серцях, наша єдність у нелегкій щоденній праці на перемогу України, – підсумував Петро Бараш.
Інна ОМЕЛЯНЧУК