… Прямую на неперевершено-запаморочливий аромат випічки, який неначе припрошує: сюди! сюди! Прочиняю двері, – і він заповнює моє єство: тут пахне дитинством. А ще – сонцем, мамою, Україною.
Ми – у модернізованому кондитерському цеху в самісінькому серці Зорі, відомого села зі славетною історією, яку добре знають місцеві кооператори. А ось новітню пишуть самі, – тут і сьогодні.
- Кондитерський цех Зорянського споживчого товариства Рівненської райспоживспілки відкрився в складі оцього потужного торговельного комплексу в 1988 році. Я ж прийшла на роботу в 1991-му, щойно тільки здобула фах кухаря-кондитера в Рівненському кооперативному технікумі. І щойно наша Україна стала незалежною, – унікальний був час! Рік за роком удосконалювала вміння. Але ніколи навіть у думках не виникало змінити професію чи місце роботи, – зріднилася з кооперацією, з цим колективом, – розповідає кондитер Лілія Куклевська.
- А я прийшла до цеху на практику в 1992-му, – та й одразу тут залишилася. Як бачите, назавжди. Подобається дарувати людям насолоду: адже в нас немає такого дня, щоб не було індивідуального замовлення на торти чи тістечка. Окрім,звісно, традиційних обсягів, які випікаємо для магазинів усієї райспоживспілки. То неправда,що в селі люди не купують смаколиків: ще й як купують! – додає її колега Оксана Терещук.
Загалом кондитерів тут четверо, ще Вікторія Концемал та Тетяна Бурячинська. Кажуть: працювати в оновленому цеху – насолода. Бо ж змінилося все, – від підлоги до стін, вікон, дверей та, звісно, устаткування.
«Змінили все, – тільки нас залишили такими, як є», – жартують дівчата.
До нашого невимушеного спілкування долучається голова правління Рівненської райспоживспілки Тетяна Зосимчук, яка й ухвалила принципове рішення про модернізацію цеху.
- Судіть самі: наша кондитерка та кулінарія розходяться прямо з печі. За ними вишиковуються черги, а по обіді в зорянському маркеті вже не завжди й захопиш те, що хочеш. Сьогодні частка продукції власного виробництва в його асортименті становить 25 відсотків. Це наша родзинка, те, чого немає в конкурентів, а ще – робота для людей, – то як же не розвивати цей напрям? До речі, недавно кондитерів було троє, тепер – четверо, тобто, ми створили ще одне робоче місце. А це відповідно, податки, насамперед, до бюджету громади. Для модернізації цеху нам знадобилося два місяці часу та майже мільйон гривень. Але роботу дівчата не припиняли, – працювали на кухні ресторану. До речі, тепер і там розпочинаємо оновлення, – розставляє акценти голова правління.
…Простір кондитерського цеху змінився не лише фізично, – тут, без перебільшення, потрудилися душі. Насамперед, невгамовна, з дизайнерським і водночас стратегічним баченням душа Тетяни Зосимчук. Не секрет, як непросто сьогодні знайти, приміром, добросовісного та професійного підрядника. І організувати процес так, щоб усе зробити «під ключ» за вкрай короткий час.
Так от, за два місяці тут повністю замінили електрику, вікна та двері, обшили стіни металопрофілем, оновили підлогу та стелю, встановили потужну витяжку, парову розстойку, два параконвектомати, індукційну плиту, сучасні стелажі та мийки. І, звісно, придбали новий спецодяг для кондитерів: тільки погляньте, які оригінальні в них тепер ковпаки! Самі ж дівчата просто світяться зсередини!
Здається, тут живе справжня магія. Вона – в одвічному вмінні українців тримати баланс: між молитвою і роботою, між душевним спокоєм і хлібом, який створюють власноруч. Духмяний подих тіста, ніби теплий нектар, розтоплений сонцем, яке так звабливо посміхається з вікон. І золотава підрум’янена скоринка, що її створює парова розстойка. Все це пахне так, ніби в хаті знову розтопили стару піч…
Спостерігаю за вправними рухами досвідчених кондитерів. І думаю: якби нашою перепусткою до Євросоюзу була кулінарна спадщина, кооператори вже давно вели б там головну скрипку. Бо в цій рукотворній спадщині – наша невичерпна українська ідентичність.
Втім, Тетяні Зосимчук не до лірики, – вона вже оперує першими переконливими цифрами. Оскільки нове обладнання енергоефективне, вже зекономили 30 тисяч гривень на електриці, спрямувавши ці кошти на підвищення заробітної плати кондитерів. Водночас поставили перед ними завдання: щомісяця нарощувати обсяги виробництва. Насамперед через розширення асортименту ( вже додали багети цибулеві та сирні, «равлики», пампушки). Тож у квітні напекли продукції на 227 тисяч. У травні ж взяли планку в 250 тисяч. Отже, розробляють калькуляції виробів із вищою доданою вартістю, – як-от, короваї, святковий хліб, нові види тістечок. Незмінним залишається одне: натуральність продукції. Тут не визнають жодних домішок чи консервантів. І саме приваблює покупців.
- Роками купую кондитерську та кулінарну продукцію від зорянських кооператорів: і для своєї родини, і коли йдемо в гості. Задоволені всі: бо їхня якість – натуральність. От подивіться на цей сет тістечок: справжній витвір мистецтва. До того ж, за доволі бюджетними цінами, – каже приватний підприємець Олена Герасимчук.
Цілком задоволена й працівниця комунального підприємства «Зоря-сервіс» Людмила Казмірук:.
- Ми вже звикли, що тут, у маркеті, все свіженьке, гарно упаковане й порівняно недороге. Тож залюбки обираємо собі на обід щось смачненьке: чи то холодець, паштет чи запечена рибка, готові варенички чи млинці.
До речі, пакування змінили на сучасніше, крафтове і, відповідно, дорожче. Але покупців зовсім не поменшало: люди ж бо цінують не лише смак, а й комфортну подачу страв. Саме для комфорту тут, у маркеті, вже кілька років працює вітрина з підігрівом. Нині ж додали ще й енергоефективного холодильного обладнання. Окрема вітрина – для напівфабрикатів: пельмені, равіолі, голубці, бандерики, вареники та налисники з різноманітними начинками, – все це із симпатичними наліпками з брендом coop. Отже, вважайте, зі знаком якості.
Загалом же комплекс «Кондитерський цех – кухня ресторану – маркет» у квітні має 51 відсоток зростання товарообігу порівняно з квітнем 2025-го за рахунок власної продукції. Ну й скажіть після цього, що створювати додану вартість власними руками і залишати її в товарообігу невигідно? Так, це нелегка щоденна праця. Але ж вона, як бачимо, приносить більш ніж переконливий результат. Так тримати, невтомні зоряни! Інна ОМЕЛЯНЧУК