У Міжнародний день волонтера у Рівненській обласній військовій адміністрації відзначили тих, хто є надійним містком між суспільством та нашими славними захисниками. Серед них – і невтомні кооператори.
Начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль разом зі своїми заступниками зустрілися з представниками великої волонтерської спільноти Рівненщини, для якої, здається, просто не буває нереальних завдань: тут реально все!
- Ви схожі на священників чи, якщо хочете, ангелів, через яких сам Господь творить для України добро. Щиро дякую вам за небайдужу позицію, дякую, що не зупиняєтеся в своєму поступі й невтомній щоденній праці. Без вас, без ваших невтомних рук і гарячих сердець, вона точно прийде пізніше. Бажаю вам не знати професійного вигоряння: адже у всіх нас одна мета – якнайшвидша Перемога України. Ви працюєте в різних галузях, – але всі єдині в цьому прагненні. Тому частину нашої великої подяки передайте, будь-ласка, своїм колективам, помічникам, які сортують, формують, шиють, плетуть і доставляють усе необхідне на передову, – звернувся Віталій Коваль до присутніх.
Зокрема годинником від ОВА нагороджено заступника голови правління споживспілки голову обласної профспілкової організації працівників споживчої кооперації Миколу Вознюка, а Почесною грамотою ОВА – інженера з охорони праці гуртово-роздрібного об’єднання облспоживспілки Тетяну Оличенко. Саме це підприємство з перших днів війни стало логістичним хабом для гуманітарної допомоги, що надходила з усього світу. У форматі 24 на 7 тут приймають,зберігають, вантажать, сортують і ту допомогу, яку сьогодні збирають у громадах нашого краю для деокупованих територій.
Та що казати – волонтерами стали практично всі кооператори області: п’ять машин, які передали на передову, 2,5 мільйона гривень, уже спрямованих для допомоги захисникам, постійна опіка над профспілковим санаторієм «Горинь» у Степані та оздоровчим комплексом «Країна мрій» в Острозькій громаді, гаряче харчування для бійців територіальної оборони…
- Це відзнака великої кооперативної родини Рівненщини, на чолі із Петром Барашем, яка щодня наближає перемогу невтомною працею, – сказав на церемонії нагородження Микола Вознюк.
Справді, волонтерський фронт з перших днів війни в 2014-му крокує поруч із фронтом бойовим. Утім, після 24 лютого він активізувався так, що ворогові й не снилося: єдність громадянського суспільства, нестримне бажання кожного з нас допомогти захисникам особисто, або ж через волонтерів, неймовірне вміння не зупинятися ось уже дев’ять місяців поспіль, – це те, на що ворог точно не розраховував. Бо попри сумні для України часи, ми просто світимося добром і даруємо його іншим. Чого б це нам не коштувало…
Волонтерів, які вже віддали свої життя за соборну Україну, вшанували хвилиною мовчання. Тепер вони захищають нас у в лавах небесного війська, – і ми відчуваємо це святе заступництво.
Віталій Коваль також поділився своїм баченням майбутнього України, яке, на його думку, матиме три етапи: перший – повернення до кордонів 1991 року; другий – досягнення повного консенсусу в суспільстві; третій – перетворення України на економічний центр розвитку Східної Європи та гаранта європейської безпеки.
Що ж, гідне майбутнє для нації, якою справедливо захоплюється світ!
Інна ОМЕЛЯНЧУК