У Рівненському кооперативному людно й гамірно: тут урочисто отримують дипломи фахових молодших бакалаврів 116 випускників, дев’ять із них – із відзнаками. Привітати щасливчиків прийшли та приїхали батьки, друзі, знайомі, – гостинна зала коледжу заледве вмістила всіх охочих розділити цей радісний день. Він став стартом у самостійне, сповнене тривог та відповідальності життя, для тих, хто здобував фахову освіту вже у великій війні…
А поки що у них – свято: з квітами, посмішками і сльозами радості на очах. На щастя, його не затьмарила повітряна тривога, – все пройшло на одному диханні, життєствердно! Притихли навіть немовлята ( а їх було чимало), – дали «віддушину» братикам та сестричкам.
Отець Микола зі Свято-Покровського кафедрального собору ПЦУ проводжає випускників мудрим словом і напутньою молитвою, щедро окропивши їх та наставників. Здається, вчора він благословив на навчання ще не зовсім упевнених у собі школярів. А сьогодні перед нами цілеспрямовані дипломовані юристи та фінансисти, товарознавці та рестратори, айтівці та банкіри.
На їх особливій місії в новій, успішній, мирній Україні наголосила виконувачка обов’язків директора коледжу Оксана Бєлінська. Їй, як нікому, рідні ці стіни: після закінчення навчального закладу Оксана Миколаївна залишилася працювати тут лаборантом. А нині випускницею Рівненського кооперативного стала її донька, отримавши диплом юриста з відзнакою: ось вони, традиції, що наповнюються новим змістом! І таких сімейних династій у кооперації краю немало.
На жаль, не судилося розділити з рідним колективом цю урочисту мить директорові коледжу Степанові Добриднику: він відійшов у вічність першого травня. Незадовго не стало викладачки Наталії Волошиної – мами випускника коледжу, першого рівнянина, який загинув на російсько-українській війні в 2014-му році, Ігоря Волошина. Хвилина мовчання та світлої пам’яті про цих потужних особистостей, освітян із великої літери глибоко пронизала кожне серце.
Низько схиляємо голови й перед пам’яттю випускників коледжу, які віддали за цей світлий день найдорожче – свої життя. А їх побратими щодня, щохвилини на сторожі нашого спокою. Так Україна виборює своє право на мирне й щасливе майбутнє. Його творитимуть і випускники-2025, – своєю фаховістю, незламністю і великими, сповненими любові до вітчизни, серцями.
Від правління споживспілки та його голови заслуженого працівника сфери послуг України Петра Бараша присутніх привітав заступник голови правління Микола Вознюк. До речі, й Петро Федорович, і Микола Борисович – також випускники Рівненського кооперативного.
Завідувачі відділеннями, класні керівники, батьки, – всі бажали випускникам майбутнього без тривог, професійного та особистого щастя: крокуйте у життя натхненно!
Відповіддю на ці щирі побажання став виступ випускниці старости групи Ю-41 Катерини Зварич. Дівчина родом із Радивилівської громади. Це була відверта душевна сповідь від імені всіх випускників: якими ж не по роках мудрими стали діти війни! Як глибоко й проникливо вони мислять і як філігранно відточують свої думки!
- Тут ми стали сім’єю, з якою навпіл ділили радощі й тривоги. Завжди із вдячністю будемо згадувати директора, який був душею коледжу, наших викладачів, класних керівників і ці незабутні студентські роки. Життя розкидає нас по різних галузях і навіть країнах, – та «альма-матер» буде тим острівцем, де на нас чекають завжди, – сказала Катерина.
Наставники ж в один голос підтвердили: двері Рівненського кооперативного для його випускників не зачиняються ніколи.
А вже першого липня вони гостинно відчинилися й для майбутніх студентів: стартувала вступна кампанія. У коледжі з поважною історією ( не кожен навчальний заклад має аж 85 років та першого Президента незалежної України серед випускників) та новітніми технологіями підготовки фахівців сподіваються, що вона, як і попередні, буде успішною.
Бо найкраща реклама – це випускники, яких роботодавці просто розхоплюють на ринку праці. Тож переважна більшість із них уже працюють. Хтось, звісно, вирішить продовжити навчання: вищу освіту за плечима не носити. Її цілком можна поєднати з роботою на підприємствах споживчої кооперації області, спробувавши перевести отримані знання в практичну площину.
Успішного життєвого лету, молоді кооператори!
Інна ОМЕЛЯНЧУК