Маркет COOP у селищі Володимирець, що є центром однойменної 25-тисячної громади, – справжній магніт і для дорослих, і для малих. Бо місцеві кооператори не лише тримають руку на пульсі щоденних запитів земляків, а й упевнено випереджають час у технологіях та підходах до організації торгівлі.
Торік на початку липня разом із керівниками кооперативних організацій побувала тут на виїзному семінарі з питань модернізації мережі. Тоді колеги відзначили і сучасний стиль «лофт», що додав простору торговельній залі, й оновлений та розширений асортимент, і наявність кондиціонерів. І старанність персоналу, який дорожить роботою на малій батьківщині, – місцеві ж бо вже вдосталь наїлися нелегкого заробітчанського хліба. І, звісно ж, відповідний фінансовий результат.
Здавалося б, усе, як належить, можна, як то кажуть, і дух перевести. Та невгамовний голова правління Володимирецької райспоживспілки Володимир Романов – із тих, хто ніколи не заспокоюється на досягнутому. Здається, він лягає й прокидається із запитанням: як зробити ще краще? А хто шукає, той, як відомо, знаходить.
Нещодавно колеги в тому ж складі відвідали маркет у Володимирці. І… не впізнали його: неначе в іншу, паралельну реальність, потрапили.
…П’ять величезних плазмових моніторів рекламують товари та послуги кооперативної кухні, кардинально змінилася навігація: тепер це не традиційні написи «Бакалія» чи «Овочі-фрукти», а яскраві соковиті картинки з відповідним зображенням, – і несподівано, й цікаво. Ще одна новинка-цікавинка – каса самообслуговування.
- Так, вона вартує півмільйона гривень, – але ж технологічний прогрес не зупинити. Тому таких кас у нас буде більше. Зрештою, в людей повинен бути вибір – стояти в черзі до касира чи прийти сюди, – коментує свій вибір і одночасно демонструє колегам роботу каси Володимир Романов.
До речі, черги (особливо в години-пік) тут справді є. Особливо в першу годину відкриття – з восьмої до дев’ятої ранку. Дітвора дорогою до школи «залітає» по хот-доги, булочки чи солодощі, – це в них святе. Дорослі ж заходять, прямуючи на роботу, хтось приїздить у справах із навколишніх сіл, – словом, потік людей постійний. Бо й вибір товарів такий, що ще вдень із вогнем пошукати треба.
Візитівка маркету – овочі та фрукти, тобто фреш-група. Біля цих вітрин, де кожна грушка, сливка чи помідор викладені, наче під шнурівку, просто очі розбігаються. Саме тут колеги затрималися найдовше і запитань поставили найбільше.
Ця група товарів становить третину нашого асортименту. Вона найскладніша в роботі, але водночас економічно вигідна. Звісно, якщо мати відповідні обсяги реалізації: покупці мають пересвідчитися, що все це тут є постійно, – тоді буде відповідний торг. Тому на фреш-групу ми просто дмухаємо: не можна допустити, аби на вітрині був бодай один несвіжий овоч чи фрукт. Поновлюємо асортимент чітко, тричі на тиждень, маємо надійних постачальників за адекватними цінами. Зрештою, це так би мовити, наша «фішка»: у Володимирці більше ніхто не пропонує такого розмаїття, – розповідає директор комбінату громадського харчування, в підпорядкуванні якого знаходиться маркет, Марія Сиротюк.
Додає: півроку тому обладнали спеціальне приміщення з примусовою вентиляцією для зберігання фреш-групи. Температура в ньому – 3-5 градусів. І стерильна чистота. Як, зрештою, і в інших підсобних приміщеннях.
Узяти кімнати для прийому їжі чи душові кабіни, що особливо виручали персонал у спеку. Звісно, люди цінують такі умови й дорожать робочими місцями. А, приміром, кочегар, який готується заступити на опалювальний сезон, уже каже: «Тепер мені змінне взуття на роботу брати треба». І не помиляється. Бо кочегарка в маркеті нагадує щонайменше операційний блок у лікарні: новесенький сучасний твердопаливний котел, на підлозі та стінах – світла плитка. Є навіть телевізор, – спробуй тепер потрапити сюди на роботу!
В маркеті повністю змінили енергосистему: усе обладнання економне, освітлення спрямоване на товар, – електрики ж тепер використовують наполовину менше.
Ось що можуть 240 квадратів маркету, якщо ввімкнути фантазію й додати щоденної наполегливої праці! Вона, так би мовити, «за кадром», – але водночас на видноті. Особливо для тих, хто дивиться на процеси професійним оком.
- Одразу відчувається злагоджена робота команди, в якій один за всіх і всі – за одного, тобто, за спільну справу. По-доброму вражає фреш-група, саме в ній, як у дзеркалі, відображений отой вищий пілотаж у торгівлі, – слушно зауважує досвідчена колега голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай.
Ще один важливий акцент – на продукції власного виробництва, яка в селищі традиційно в попиті: почерк кооператорів не сплутаєш ні з ким. Щоранку з кухні ресторану «Біле озеро», що неподалік, сюди доставляють різноманітні салати, хот-доги, порційну піцу тощо. А ось кури-гриль готують тут, на конкретне замовлення. Власна продукція – це щонайменше 5 відсотків асортименту. А ось широко представлена молочна група – до 20 відсотків , стільки ж – ковбасні та м’ясні вироби.
Завжди в попиті – кондитерка: особливо печиво різних фасовок та цукерки.
- Часи нині нелегкі, тож кожен хоче бодай трішечки підсолодити собі життя. І ми людям таку можливість даємо, – коментує Марія Сиротюк.
Побутова хімія, миючі засоби, іграшки, посуд різних сегментів, електротовари,- все це в постійному продажу за цілком конкурентними цінами. Кооператори тонко відчувають кон’юнктуру місцевого ринку й оперативно реагують на неї. Скажімо, на початку навчального року приїхали учні до місцевого професійно-технічного закладу: одному треба електрочайник, іншому – плитку чи комплект посуду. У маркеті є все, – вибирайте!
Кошти на модернізацію, яка не припиняється, володимирчани заробляють невтомною наполегливою працею. Приміром, саме вони – загальнообласні лідери в публічних закупівлях (зокрема, на електронному майданчику «Прозоро») та в послугах для бюджетних організацій.
Активно співпрацюють із головами та депутатами територіальних громад.
Ось так, день за днем, перетворюють свою малу батьківщину на місце, де хочеться жити. Своєрідним дзеркалом цієї роботи є маркет у самісінькому центрі Володимирця: в останні роки він став справжнім магнітом для жителів громади та гостей селища. Сюди йдуть навіть із цікавості, побачити щось новеньке, – і точно не виходять із порожніми руками.
Результат же промовисто говорить сам за себе: місячний товарообіг маркету сягнув рекордних чотирьох мільйонів гривень.
Інна ОМЕЛЯНЧУК