170 дітей кооператорів Рівненщини побували на різдвяно-новорічному видовищі «Пірнаємо у рік новий» в обласному академічному театрі ляльок.

По домівках роз ’їхалися  із неймовірними емоціями, якими ще довго ділитимуться з друзями та рідними.

Свято організували правління споживспілки на чолі з головою Петром Барашем та обласна профспілкова організація.

  • Ми усвідомлювали, як це відповідально: таки подарувати дітям казку на тлі безперервних повітряних тривог та ворожих бомбардувань, що, на жаль, не стихали від початку року… І все ж, вирішили не руйнувати наші спільні плани. Бо це дуже важливо – мати власне дитинство. Так, ми не вибираємо час, у якому живемо,- але яким у закарбується дитинство, залежить насамперед від нас, дорослих. Адже, погодьтеся, все найкраще, найрідніше в цьому житті саме звідти. З такої логіки ми й виходили, – каже голова обласної галузевої профспілки Микола Вознюк.

Схоже, Всевишній таки почув ці мудрі слова: коли діти були в ляльковому королівстві ( інакше й не скажеш), ховатися в укритті їм не довелося.

Треба було бачити, якою цікавістю світилися очі хлопчиків та дівчаток, що приїхали з глибинки, – чимало з них відвідували ляльковий театр уперше. Так, 11 діток із родин працівників Березівського сільського споживчого товариства проживають під самісіньким білоруським кордоном. Вони мужньо подолали майже дві сотні кілометрів, щоб побачити пригоди маленької Дракоші та піратів. Ще 19 хлопчиків та дівчаток представляли споживче товариство «Здолбунівське». Серед них – і четверо дітлахів продавця магазину села П’ятигори Вікторії Дмитришиної, яка, звісно ж, приїхала разом із ними. А це – багатодітна родина Бровчуків із села Стовпин Великомежиріцької громади. У ній підростає п’ятеро діток. Тож і мама Галина, продавець магазину «Продукти» однойменного споживчого товариства, і тато приїхали на свято. Кажуть: такі віддушини ( а надто в ці над тривожні воєнні дні) потрібні не лише дітям, а й дорослим, аби тримати важливу для перемоги психологічну рівновагу.

Костопільську райспоживспілку представляють11 діток: ось вони фотографуються в чудових фотозонах, яких у ляльковому театрі створили чимало: казковий будиночок, супер-ялинка, райські пташки. Найчисельніша ж делегація Рівненської райспоживспілки: в ній 34 дитини, 19 із них – сини та доньки наших захисників. Власне, в кожному представництві – саме ця категорія дітей. А ще – діти волонтерів, зі згаданих уже багатодітних родин. Адже кооперація – невід’ємна частинка нашої України. Тієї, що мужньо б’ється з ворогом, волонтерить, засіває ниву і збирає врожаї, несе людям найнеобхідніше – продукти харчування, сплачує життєдайні податки…

Делегацію Сарненської райспоживспілки з 20 діток  супроводжує голова районної профспілки Жанна Парчук. Вони виділяються колоритним ансамблем вишиванок: справжні українці тримають стрій! І раптом двоє хлопчиків затягують «Червону калину»… Її миттю підхоплюють і діти, й дорослі. Й уже лине пісня від кількох поколінь кооператорів під самісінькі небеса. Так, щоб почули далеко-далеко: в нашої України гідне й велике майбутнє!

  • Співпрацюємо з кооператорами не перший рік. І знаєте, це якесь особливе моральне задоволення: виховані на наших одвічних моральних цінностях діти, дорослі, які в душах залишили місце дитинству й саме тому хочуть подарувати дітворі казку, – каже директор театру ляльок Володимир Данилюк.

А гомінливі зграйки вже зустрічає з подарунками – гарними наборами цукерок – театральний Миколай, якому радо допомагає Микола Вознюк. У його очах вловлюю іскринки неприхованого задоволення: рік, що входить у свої права, вдалося засіяти добром. А воно неодмінно повертається сторицею.                                                                                              Інна ОМЕЛЯНЧУК