2024-ий: між викликами та можливостями
Пріоритет Держбюджету воєнного 2024-го – обороноздатність країни. Та для фінансування нашої армії надважлива повноцінна економіка: звісно, насамперед у тилових регіонах. Адже життєдайні податки нині просто на вагу золота.
Свою високу відповідальність у цей буремний час добре розуміють і кооператори Рівненщини: тут загалом визначилися, як працюватимуть і де шукатимуть резерви.
Про це розпитуємо в директора департаменту фінансів та обліку споживспілки Ніни ХАРКЕВИЧ.
- Ніно Адамівно, як накладаються основні параметри Держбюджету-2024 на роботу кооперативного сектора економіки?
- Пріоритети головного кошторису країни у війні зрозумілі та сприймаються, як аксіома: зміцнення обороноздатності країни, соціальний захист та підтримка населення, відновлення економіки.Нині ситуація складається так, що майже половину видатків, які закладені в Держбюджеті, мають профінансувати наші міжнародні партнери. Армію ж на сто відсотків утримують українські платники податків. Тому не помилюся, коли скажу, що наша омріяна перемога прямо залежить і від кожного з нас.
Суттєвих змін у податковій базі у воєнний час(а весь фінансовий 2024 рік уряд розглядає саме так) не передбачено. Йдеться про відсоткові ставки основних податків (ПДВ, податок на прибуток, ПДФО, ЄСВ), визначення баз оподаткування та адмініструванняподатків.
Однак, у зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати, яка є основою для низки податків, сплачувати до бюджету будемо більше. Так, із першого січня розмір мінімалки становить 7.100 гривень, з першого квітня передбачене зростання до 8 тисяч.
Йдеться, зокрема, про:
мінімальний розмір єдиного податку для фізичних осіб-підприємців другої групи( з січня це 1420, а з квітня 1600 гривень);
мінімальний розмір єдиного соціального внеску ( із січня це 1562, а з квітня 1760 гривень);
зросте й податок на нежитлову нерухомість, відмінну від земельної ділянки.
Відповідно зростають і граничні розміри доходів для платників єдиного податку. Річний дохід для «єдинників» другої групи тепер становить 5921,1 тис. грн. (834 мінімальні зарплати), третьої –8285,7 тис. грн. (1167 мінімальних зарплат).
До того ж, уже відбулися важливі для нас зміни в податковому законодавстві. Так, із першого серпня минулого року скасовано особливу систему оподаткування єдиним податком за пільговою ставкою 2 відсотки – повернулися на довоєнний рівень у 5 відсотків; відновлено обов’язок фізичних осіб-підприємців другої групи сплачувати єдиний податок у 20 відсотків мінімальної заробітної плати. Нагадаю, з першого жовтня 2023-го для фізичних осіб-підприємців обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій, – і за порушення передбачені серйозні санкції. Відновлено й документальні планові перевірки платників податків в окремих сферах.
Причому, дозволено вносити зміни до плану-графіку податкових перевірок щомісяця, – із врахуванням ризиків та обставин. Тому і терміни, й повнота сплати податків та обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів –не просто першочергове завдання, а й наш моральний обов’язок. На цьому голова правління споживспілки Петро Бараш особливо наголошує з перших днів війни.
До слова, у 2023-му кооператори області спрямували до скарбниць різних рівнів понад 87 мільйонів. Тобто, кожен окремо взятий фахівець напрацював 55 тисяч гривень.
- Цифри більш ніж переконливі: далеко не кожен бізнес може похвалитися такими. А на чому маємо зосередитися, аби і в 2024-му працювати ефективно? Які, так би мовити, наші «маяки»?
- Знаєте, бізнес-планування та прогнозування у воєнний час – справа не з легких. Але зрозуміло таке: обсяги роздрібного товарообігу підприємств та організацій мають покривати витрати з організації господарювання, а рентабельність – бути не нижчою за ту, що ми мали в 2023-му. Йдеться щонайменше про два відсотки. При цьому прирости обсягів мають бути не нижчими рівня інфляції, який прогнозується в межах 8-12 відсотків ( у Держбюджеті закладено 9,7).
При формуванні доходів від реалізації товарів варто пам’ятати про урядову постанову№650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану». Вона, зокрема, встановлює граничний рівень торгівельної надбавки у 10 відсотків на так звану соціальну групу товарів. До того ж, через встановлення граничних максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби підприємства практично нічого не заробляють на цій групі: а її частка в нашому торговельному обороті – понад 10 відсотків.
Вихід – нарощувати продажі товарів із відповідною надбавкою: непродовольчих, в тому числі господарських, реалізація яких не несе високих супутніх витрат. Звісно, для формування конкурентних роздрібних цін важливі адекватні закупівельні. Як це працює, керівники наочно побачили на прикладах колег на виїзних семінарах, що пройшлиторік восени.
- Тобто, хто шукає можливості, той їх неодмінно знаходить?
- Безперечно. А в тому, що працювати будемо між викликами та можливостями, сумнівів немає. Виклики, насамперед воєнні, як бачимо, посилюються щодня, – і все ж, можливості залишаються. Треба тільки належно ними скористатися.
Так, одне з джерел зростання обсягів господарювання – продажі через електронний майданчик «Прозоро». У 2023-му на ньому укладено угод майже на 195 мільйонів – на 45 мільйонів більше, ніж у попередньому, також воєнному. Ефективність та економічна доцільність таких продажів висока, натомість витрат вони практично не потребують.
Також є можливості співпраці з бюджетними установами у межах граничних обсягів закупівель, обумовлених законодавством. Сьогодні в кооперації Рівненщини поза «Прозоро» щомісячно реалізується товарів та готової продукції щонайменше на 350 тисяч: у 2023-му це загалом понад 4 мільйони гривень, тобто на 65 відсотків більше, ніж у 2022-му.
Попри війну та її похідні, варто продовжувати автоматизацію в торгівлі: ці інвестиції окупні та ефективні. Маємо неспростовну тенденцію: прирости обсягів у автоматизованих магазинах вищі від середніх, – ось вам і аргументи.
Наші резерви – і в більш ефективній оренді, яка, зокрема,формує третину прибутків. А ще – в мотивації, де важлива платіжно-розрахункова дисципліна; у постійній нормалізації товарообертання; у вчасності та повноті дооцінок, що допоможе йти в ногу з інфляцією.
І, звісно, важлива економія всіх видів ресурсів та належна фондовіддача.
Ми не маємо бути осторонь різних програм підтримки вітчизняного бізнесу, які продовжують діяти у 2024-му. Це і пільгові кредити за ставками 5-7- 9 відсотків, і гранти на розвиток бізнесу, й підтримка внутрішнього попиту на українські товари та послуги, і компенсації при купівлі техніки вітчизняного виробництва.
У 2023-му завдяки ефективному господарюванню нам вдалося наростити обігові кошти ще на 60 мільйонів, – тож увійшли в новий рік майже з 200-ма мільйонами. Тобто, надійну основу господарювання маємо. До того ж, ріст основних фінансових показників випереджає ріст господарських. Важливо зберегти цю позитивну динаміку й цьогоріч.
Щиро бажаю всім колегам успішного господарювання. А Україні – довгоочікуваної перемоги та миру.
Спілкувалася Інна ОМЕЛЯНЧУК