30 квітня відбулося засідання правління споживспілки, головним питанням якого були підсумки господарювання в першому кварталі.

Із поглибленим фінансово-економічним аналізом показників виступила директор департаменту фінансів та обліку споживспілки Ніна Харкевич. Директор департаменту маркетингу та логістики Оксана Гаршина узагальнила ситуацію в торгівлі з наголосом на Великдень та весняно-літній сезон. А директор департаменту інформаційних технологій Людмила Толочик проаналізувала ефективність використання програмного забезпечення та наголосила на перевагах автоматизації.

Голова ревізійної комісії споживспілки Емілія Опанасюк розповіла про стан збереження кооперативного майна, заступник голови правління Микола Вознюк підвів підсумки опалювального сезону і наголосив на підготовці до нового.

Голова правління споживспілки Петро Бараш підсумував:

  • Усі суб’єкти господарювання мають позитивну динаміку, – тож дякую колегам за роботу. Звісно, резерви ще є, їх треба задіювати з максимальною ефективністю.
  • Окремим блоком пройшло важливе питання співпраці зі службою зайнятості та використання можливостей, які пропонує і роботодавцям, і працівникам держава. Про це детально розповіли директор обласного центру зайнятості Надія Плютинська та начальник відділу активних програм зайнятості Дмитро Лупін.

Зі службою зайнятості через її підрозділи на місцях кооператори співпрацюють не перший рік: приміром, лише в 2023-му завдяки цьому вдалося заощадити півмільйона гривень. До речі, представництва служби, як і наші, є в кожному колишньому райцентрі області, – і це спрощує комунікацію.

А нещодавно голова правління споживспілки Петро Бараш та директор обласного центру зайнятості Надія Плютинська підписали меморандум про співпрацю: це рамковий документ, який розширює можливості для соціального партнерства та поглиблення діалогу.

  • Ми співпрацюємо так тісно, що цілком можемо вважатися надійними й стабільними соціальними партнерами. Тут можна наводити позитивні приклади Дубровицької райспоживспілки, Березнівського райспоживтовариства тощо. У кожному селищі, селі нашої Рівненщини бачимо магазини під брендом COOP, які є їх окрасою. Хоча не секрет, що дефіцит кадрів насамперед робітничих професій – у тому числі продавців, кухарів, кондитерів, водіїв – загострюється, а комплектувати вакансії стає складніше. Але навіть у воєнний час держава безперебійно фінансує ряд програм, які реально допомагають і роботодавцям, і фахівцям, що шукають роботу. Серед них насамперед вразливі категорії – як-от, інваліди, молодь, одинокі мами, люди, які понад півроку перебувають на обліку в службі зайнятості, передпенсійного віку, внутрішньо переміщені особи. А, приміром, у популярній серед роботодавців програмі підтримки суб’єктів малого та середнього бізнесу немає категорійності щодо працівників, – але передбачене відшкодування мінімальної заробітної плати за 12 місяців упродовж двох років. Є також можливості навчання та перенавчання фахівців під потреби роботодавців», – розповів Дмитро Лупін.

Далі розмова відбувалася в форматі «запитання – відповідь»: йшлося про конкретні випадки та проблеми, які виникають на місцях. Фахівці служби пообіцяли всебічне сприяння у їх вирішенні. Хоча загалом керівники, які мають досвід співпраці зі службою, задоволені рівнем комунікації та підходів у вирішенні кадрової проблеми.

Голова правління Петро Бараш доручив директорові департаменту кадрової та організаційно-кооперативної роботи Ганні Шлеюк узяти на контроль поглиблення співпраці зі службою зайнятості в кооперативних організаціях, а директорові департаменту фінансів та обліку Ніні Харкевич – проаналізувати, що ми можемо отримувати за реально дієвими програмами, а що – маємо нині:

  • Якщо держава гарантує сприяння насамперед роботодавцям, і виконує свої зобов’язання, то не скористатися цим означає шкодити самим собі. Бо маємо можливість не лише заповнити актуальні нині вакансії, а й сформувати кадровий резерв, – підкреслив він.

                                                                                              Інна ОМЕЛЯНЧУК