156 випускників Рівненського кооперативного фахового економіко-правового коледжу урочисто отримали дипломи молодших бакалаврів за сімома спеціальностями, 13 – із відзнакою
… Сонце, квіти й багато посмішок, якими аж світиться подвір’я альма-матер. Уперше від початку великої війни в коледжі повернулися до формату урочистої лінійки. Тут усі, як на долоні: студенти, викладачі, батьки. Зізнаються: на цей день чекали з нетерпінням і уявляли його саме таким, із радісними іскринками в очах, вірою та надією.
Фінансисти, бухгалтери, фахівці в торгівлі, готельно-ресторанній, банківській та митній справах, страхуванні та фондовому ринку, технологи і вперше – випуск молодших бакалаврів за новою спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Ще 30 технологів завершили навчання навесні. Отже, майже дві сотні молодих фахівців найстарішого навчального закладу краю – Рівненського кооперативного – поповнили ринок праці України в буремний воєнний рік. Звісно, насамперед завдяки нашим захисникам, котрі віддали за ці урочисті миті найдорожче – свої молоді життя. Серед них – і сім випускників коледжу: Ігор Волошин, Андрій Савін, Віталій Крук, Сергій Оніщук, Максим Чудінович, Володимир Радіонов, Мирослав Кур’янік, – їх імена назавжди вписані в новітню історію України. Присутні схиляють голови перед їхньою святою пам’яттю у символічній хвилині мовчання…
А небо над нами міцно тримають випускники різних років та сьогоднішні студенти. Зокрема, троє нинішніх випускників, які днями складали державні іспити в прямому значенні з окопів.
Заступник голови правління споживспілки Микола Вознюк зачитує теплі слова вітання на їхню адресу від голови правління Петра Бараша (теж, до речі, випускника Рівненського кооперативного):
« Нашим незламним захисникам
Правління Рівненської споживспілки вітає випускників групи ТКМ-33
Олександра ТКАЧА, Максима ВЛАСЮКА, Вадима НОВІКОВА із закінченням коледжу за спеціальністю «Товарознавство в митній справі».
Завдяки вашій сміливості, мужності та самовідданості тут, у тилу великої війни, мають можливість здобувати освіту сотні юнаків та дівчат. А кооператори краю – невтомно працювати на життєстійкість держави.
Знайте: ми всі з нетерпінням чекаємо на вас, – при доброму здоров’ї та з перемогою. Витримки вам, хлопці, та надійних ангелів-охоронців!»
Щирі патріоти України – головний, безцінний капітал Рівненського кооперативного. А ще – такі випускники, як майбутня юристка Іванка Столяр, тато якої рік тому зник безвісти. Та вони з мамою не втрачають надії: мама Оксана Столяр щиро вітала всіх випускників від імені батьків, яких зібралося чимало. І саме слова простої жінки-трудівниці про мир по-особливому глибоко запали в душу…
Тепер уже дипломована юристка Олена Марчук буквально «розривається» між рідною групою Ю-42 та нареченим – старшим лейтенантом ЗСУ Ігорем Жданюком, який приїхав розділити з нею радість. Торік у березні Ігор достроково закінчив Львівську академію Сухопутних військ і одразу – на фронт, у 71-шу окрему єгерську бригаду десантно-штурмових військ. На запорізькому напрямі отримав важке поранення: в червні, коли пара збиралася побратися… Тож відклали це серйозне рішення на рік – тепер планують одружитися в липні. Ігор упевнений: зовсім скоро він зможе ходити без милиць і повернеться в стрій, захищатиме Україну. Йому – 22, Олені днями виповнюється 20: попереду в гарної закоханої пари – ціле життя. Переможне і щасливе!
Випускниці Вікторії Шах – 19. Одночасно із коледжем дівчина закінчує й курси з тактичної медицини за американською системою підготовки. Вчиться наполегливо й уперто, бо готується долучитися до лав ЗСУ: каже, зараз це найкращий вибір, адже головне – зберегти власну державу.
«Україно-ненько, матінко моя, до твого серденька припадаю я…», – наче в унісон, лунає пісня в студентському виконанні. Під її слова та акорди прощального вальсу гості змахують такі надокучливі сльозинки. Отець Микола з Покровського собору, з яким сусідить коледж, щедро освячує всіх – на добру життєву дорогу. А останній дзвоник нагадує: пора у самостійний вирій!
…Юність наших випускників випала на вкрай непростий час. І схоже, доля по-своєму розпише їхні шляхи та стежинки. Але тут, у стінах альма-матер, де широко відкрили двері в країну професійних знань, на них чекають завжди. Про це нагадали директор, завідувачі відділеннями, класні керівники. І понад усе побажали пам’ятати своє коріння й за будь-яких обставин залишатися Людьми, – саме так, із великої літери.
Дипломованих фахівців запрошують насамперед на підприємства споживчої кооперації краю, чимало з яких знаходяться в їх рідних громадах. Це чудовий старт для майбутнього зростання. Нехай же буде він успішним у нашій мирній, новій Україні!
Інна ОМЕЛЯНЧУК