Відповідь на це питання шукали на розширеному засіданні правління споживспілки за підсумками господарювання в першому півріччі: в його роботі взяли участь не лише керівники, а й головні бухгалтери райспоживспілок та райспоживтовариств, підприємств та організацій.
- У першому півріччі воєнного 2024-го із усіма його викликами маємо непоганий результат спільної роботи та відчутну динаміку зростання основних показників. Але разом будемо шукати відповідь, чи всі можливості та резерви використані та як їх задіяти, аби цей результат поліпшити. Щоб завдяки нашим податкам отримували фінансування Збройні Сили, а кооператори – достойну винагороду за свою працю. Тож проаналізуємо все: від господарсько-фінансової діяльності, ефективності використання основних засобів, модернізації та автоматизації до системної кадрової роботи, – задав тон ділової розмови голова правління споживспілки Петро Бараш.
З різних аспектів окресленого питання виступили: директор департаменту фінансів та обліку споживспілки Ніна Харкевич, голова ревізійної комісії Емілія Опанасюк, заступники голови правління споживспілки Юрій Катеринчук та Микола Вознюк, директори департаментів: маркетингу та логістики – Оксана Гаршина, інформаційних технологій – Людмила Толочик, кадрової та організаційно-кооперативної роботи – Ганна Шлеюк; помічник голови правління споживспілки Анатолій Рижий.
Відчувалося: попередньо фахівці дослідили ситуацію всебічно, предметно й навіть, сказати б, прискіпливо. Що ж маємо в активах?
П’ятірка лідерів
Загальний обсяг роздрібного товарообігу півріччя – майже 890 мільйонів, що на 28 відсотків більше відповідного періоду також воєнного 2023-го. Причому, зростання демонструють усі суб’єкти господарювання: лише його темпи різні. Вигідно вирізняється перша п’ятірка кооперативних спілок, де стабільно високі обсяги: це Березнівське райспоживтовариство, Володимирецька, Сарненська, Рівненська, Дубровицька райспоживспілки. Їх питома вага в загальному товарообігу – 70 відсотків. Ця ж п’ятірка лідирує й за іншими показниками: тут не лише високопрофесійна організація роботи торгівлі та ресторанного господарства, а й модернізація та автоматизація, ефективність операційної оренди, повнота мотиваційних надходжень, належна співпраця з бюджетними установами тощо. Бо все це – складові успішної щоденної роботи, дрібниць у якій просто не буває.
Тобто, щоб поліпшити власний результат, іншим не потрібно, як мовиться, «винаходити велосипед»: достатньо детальніше поцікавитися, як це вдається колегам. До речі, задля цього виїзні засідання правління споживспілки проходили в усіх згаданих організаціях. А хто і які висновки зробив із побаченого й почутого, – то вже інше питання. Відповідь на нього дають конкретні цифри – річ, як відомо, більш ніж уперта.
Коли ризик цілком виправданий
Висловитися мали можливість усі керівники та головні бухгалтери: от тільки одні фактично знову ділилися досвідом, інші – по суті, виправдовувалися за недостатньо ефективну роботу.
Петро Бараш особливо наголосив на ефективності використання основних засобів – від більш ефективної операційної оренди до розширення власного повноцінного господарювання. Такі непоодинокі приклади відновлення торгівлі ми маємо. Взяти, приміром, маркет у селі Великі Межирічі, який відчинив двері в переддень повномасштабної війни, – й уже давно перетнув мільйонну позначку місячного товарообігу. Чи повернутий із оренди магазин у селі Боремель, що відкрився в лютому цього року і став справжньою «золотою рибкою» Демидівського ВЗТП: його товарообіг уже сягає 600 тисяч на місяць.
Як бачимо, той, хто не боїться йти на виправданий ризик, має результат. І вимірюється він не лише справними цифрами товарообігу. Є тут, погодьтеся, щось значно більше: насамперед можливість працювати на рідній землі на сучасних робочих місцях, які створюють кооператори (тобто, дбають про розвиток наших громад). А ще – життєдайні податки до бюджетів різних рівнів. Так, у першому півріччі споживча кооперація Рівненщини поповнила ці бюджети на 53 мільйони гривень, – чи кожен бізнес може похвалитися такою потужною соціальною відповідальністю у вкрай непростий для держави час? Вочевидь, ні. До речі, зростання темпів сплати податкових платежів ( а це плюс 29 відсотків до відповідного періоду торік) навіть випередило темпи господарювання: там маємо плюс 28 відсотків. Водночас продуктивність праці зростає дещо вищими темпами, ніж заробітна плата: тобто, працюємо у відповідності до законів економіки. В торгівлі маємо рентабельність 2,8, у ресторанному господарстві – 2,6, у виробництві – 1,3 відсотка. Суттєвий приріст обігових коштів (плюс 22 мільйони) дозволить створити певний запас міцності для непростої зими. Правду ж сказано: готуй сани влітку.
Побачити себе й зробити висновки
- Ситуацію дослідили детально, маємо правдиву реальну картину в цифрах і фактах. Тож кожен має побачити себе на фоні області. Щоб знайти відповідь на питання, чому в когось виходить краще за однакових умов. Тому до 15 серпня чекаю від кожного керівника бачення невикористаних можливостей – із конкретними термінами максимально ефективного використання основних засобів. Ця робота має бути постійною та системною. Жодного морального права працювати не на повну силу, коли таку можливість нам дають наші захисники, – підсумував Петро Бараш.
Інна ОМЕЛЯНЧУК