Зустріч із письменниками-мислителями головою Всеукраїнського об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка Павлом Мовчаном та першим президентом Всеукраїнського об’єднання «Союз-Чорнобиль» Володимиром Шовкошитним у Рівному в цей буремний час стала справжнім ковтком джерельної води.
Її організували Рівненське обласне та міське об’єднання «Просвіти», які очолюють Іван Вєтров та Катерина Сичик.
- Цю відверту розмову із, без перебільшення, батьками незалежності України напередодні її 33-річчя вирішили назвати «Історія, яку написали ми». Бо і Павло Мовчан, котрий нещодавно відзначив славне 85-ліття, і Володимир Шовкошитний, які були народними депутатами перших скликань, насамперед мислителі, носії незламного українського духу й проникливого українського слова. Саме тому розмова «очі в очі» надто важлива сьогодні, – наголошує пан Вєтров, який виступив її модератором.
(Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у російсько-українській війні).
… І полилися спогади-роздуми. Хліб по 14 копійок та ковбаса по 2.20, – здавалося б, чого ще не вистачало українцям? І раптом з’являються пасіонарії, які ведуть спраглий до свободи народ. Як свого часу в бідному українському селі з’явився Тарас Шевченко, з яким досі звіряємо свої думи й прагнення. А його «Кобзар» завжди на покуті в кожній українській хаті. Бо це він влучно сформулював нашу національну ідею: «В своїй хаті своя правда!»
Яка ж формула національної ідеї в країні, що втратила понад 20 відсотків території?
Повне повернення суверенітету в кордонах 1991-го. Далі, кажуть мислителі, Україна стане духовним наставником та ідейним лідером нової європейської цивілізації. А вся світова система безпеки буде переписана. Україна відбулася: бо є покоління, що перейняло естафету з батьківських рук і нині захищає нашу незалежність зі зброєю в руках. А свобода, яка живе в генах молодих українців, – то їхній головний життєвий вимір.
Говорили про рідну мову, про історію, про Голодомор 1947 року: його глибоко досліджує Павло Мовчан, котрому тоді дивом вдалося вижити на рідній Київщині. Й про багато інших речей, що є визначальними для нашої ідентичності. Бо Україна – це ми. Іншої, як і «другого Дніпра», в нас немає.
Гості прочитали власну поезію та презентували свої книги, які не втомлюються видавати. Охочі придбали їх, – із автографами авторів. На завершення всі разом заспівали гімн України.
Інна ОМЕЛЯНЧУК