29 жовтня на засіданні правління споживспілки розглянули підсумки господарювання за перших 9 місяців року та хід модернізації торговельної мережі.

У першому питанні доповідала директор департаменту фінансів та обліку Ніна Харкевич, у другому – директор департаменту маркетингу та логістики Оксана Гаршина.

Ніна Харкевич, зокрема, відзначила:

  •  За результатами 9-ти місяців обсяг роздрібного товарообігу зріс на 24,7 відсотка і наблизився до півтора мільярдної позначки. У розрахунку на одного жителя реалізовано товарів на 5.531 гривню, що більше відповідного періоду минулого року майже на 26 відсотків. Тобто,завдання бізнес-плану роздрібного товарообігу, прийнятого з приростом до минулого року в 14,4 відсотка, виконано й навіть перевиконано. Середньомісячний продаж товарів на один заклад торгівлі становить 355,8 тисячі: і тут зростання на 71,6 тисячі.

Майже в півтора рази зросли обсяги товарообігу в ресторанному господарстві. І на стільки ж – реалізація продукції власного виробництва в цій галузі: її питома вага сягнула 78 відсотків. На 20 відсотків наростив гуртовий обіг торговий дім «РіКоС». А виробничі підприємства – на 25,5 відсотка, виготовивши промислової продукції на 40,6 мільйона. На третину зросли обсяги послуг, які надає ВАО. Майже на 147 мільйонів реалізовано готової продукції та товарів через електронний майданчик «Прозоро»: а це на 38,5 відсотка або на 41 мільйон більше, ніж за цей період торік. Ще на 4 мільйони реалізовано продуктів харчування бюджетним установам області поза тендерами: і тут маємо приріст у 26,5 відсотка. Рентабельність у торгівлі – 2,9 відсотка, в ресторанному господарстві – 3, у гуртовій торгівлі ТД «РіКоС» – понад 4, у виробництві – близько півтора відсотка. Більш ефективною стала й оренда: тут зросли і площі, й вартість квадратного метра.  

Обігові кошти становлять 219 мільйонів. При цьому рекордну суму інвестицій – майже 40 мільйонів –  спрямовано в матеріально-технічну базу: а це майже вдвічі більше, ніж торік. А до бюджетів усіх рівнів сплачено 82,3 мільйона гривень податків – на 26 відсотків більше, ніж за 9 місяців 2023-го.

Що й казати, цифри більш, ніж переконливі. Як бачимо, економічна та соціальна складова йдуть поруч: зростання обсягів господарювання та сплачених життєдайних податків відбувається пропорційно. Чи кожен бізнес сьогодні тримає таку високу соціальну відповідальність? Вочевидь, ні.

Кооператори ж працюють професійно й прозоро, постійно підвищуючи рівень надання послуг для земляків у різних куточках області.

Цьому слугує насамперед програма модернізації закладів торгівлі та ресторанного господарства, до якої в 2024-му входить 41 об’єкт, – повідомила Оксана Гаршина. Серед них уже модернізовані кафе «Володимирчанка», маркет та магазин№4 у Володимирці, магазин у Великих Цепцевичах (Володимирецька райспоживспілка), в Олександрії та Грабові (Рівненська райспоживспілка), у Немовичах та №5 у Сарнах (Сарненська райспоживспілка), в Михайлівці (Радивилівське райспоживтовариство), у Боремлі та Перекалях (Демидівське ВЗТП). Саме в модернізованих за сучасним стандартом та відповідно до кооперативного бренд-буку магазинах виторг зростає в рази: перевірено.

Голова правління споживспілки Петро Бараш надав слово кожному керівникові, наголосивши: тут, у професійному колі, маємо поділитися власним баченням, як уникнути певної строкатості та досягти ще кращого результату. Адже всі працюють у рівних умовах, а ось внесок кожного в єдиний, загалом дуже переконливий результат, – різний. От, приміром, у Зарічненській райспоживспілці – найвищі з можливих ставки земельного та майнового податків. А чи намагалися її керівники переконати голову громади та депутатів, що не варто, образно кажучи, різати курку, яка несе золоті яйця? Це стосується кожного з керівників: відстоювати своє «місце під сонцем» маємо самі – принаймні, щодо місцевих податків. Бо цього за нас не зробить ніхто.

Після діалогу з керівниками Петро Бараш підсумував:

  • Загалом маємо хороші результати роботи за дев’ять місяців. Але кожен має знайти себе в тих чи інших упущеннях та прорахунках, аби до кінця року їх ліквідувати. Щодо модернізації ми з вами разом визначилися так: обладнати за ухваленим стандартом не менше одного закладу в кожній організації. Та цим шляхом досі пішли не всі. Приміром, як збільшити товарообіг у Костопільській райспоживспілці? Відповідь відома: модернізація відповідно до нашого стандарту, належний товарний асортимент та ввічливе професійне обслуговування. Візьміть той позитив, який ми всі бачили на виїзних семінарах у березнівських, дубровицьких, рівненських колег, приведіть до такого ж вигляду бодай один-два магазини, – і відчуєте результат. Як, приміром, у невеличкому магазині на так званій Теклівці у Великих Цепцевичах Володимирецької райспоживспілки: після його модернізації конкуренти просто згортають роботу. Бо організація торгівлі – постійний безперервний процес, який потребує саме такого, професійного й відповідального підходу.

                                                                                        Інна ОМЕЛЯНЧУК