Святий Миколай іще був у дорозі, а жителі Стовпина, що у Великомежиріцькій громаді, вже отримали подарунок від його помічників – місцевих кооператорів.
Подарунок коштовний і сучасний – модернізований магазин: зелений метало- профіль, здалеку помітна вивіска СООР, яка підсвічується в сутінках, – усе за бренд-буком. Тепер сюди поспішають старий і малий. Що й казати, люди в глибинці засумували за чимось новеньким. А тут – стільки позитивних емоцій!
Отак і став кооперативний магазин і окрасою села на 600 жителів, й унікальною локацією, де місцеві та їхні гості залюбки фотографуються.
Оновили все: від підлоги до стелі, стін та даху: тепер усе в світлих тонах, що додає відчуття простору. Причому, робили це, не припиняючи торгівлі. Бо втратити покупців легко, а от повернути значно складніше (зовсім поруч – приватний магазин). Наш, кооперативний, невеликий (близько 70 квадратів), але, як кажуть, «повна чаша». Тут представлено не лише продовольчу, а й промислову групу ( нині – з акцентом на теплі речі), вдосталь посуду, іграшок.
- Для зберігання продуктів маємо холодильну й чотири морозильних вітрини, ще три – пивних. Усі надали постачальники, з якими співпрацюємо. Ми ж оновили меблі, товарні стелажі, придбали барну стійку та кавомашину, кондиціонер «зима – літо», – розповідає голова правління Великомежиріцького споживчого товариства Юрій Татарин.
Нині, поки грудень іще дарує нам теплі дні, його цілком вистачає для температурного комфорту. Втім, тут завбачливо зберегли грубку, осучаснивши її зовні. Що не кажіть, а в наших умовах це впевненість: будемо з теплом. Щодо світла, такої певності немає, – як, зрештою, в кожному куточку України. Й поки на Печерських пагорбах шукають формулу енергетичної стійкості, магазин у глибинці в періоди вимкнень виручає маленька сонячна панель. Вона освітлює приміщення з акцентом на товар. Тож люди впевнено можуть скуповуватися.
- Подібні міні-станції ми придбали для всіх дев’яти наших магазинів. А для маркету в Межирічах – генератор. Нині, коли маємо відімкнення електрики по чотири години, цього вистачає, – веде далі Юрій Татарин.
На рішення інвестувати немалі кошти в модернізацію вплинула насамперед успішна робота магазину: це один із кращих закладів торгівлі споживчого товариства. Бо місцеві жителі мають достойні заробітки: тут працює відоме підприємство «Стовпинські ковбаси». І хоча власну продукцію виробники реалізують через спеціалізований магазин на своїй території, – втім, як мовиться, не ковбасами єдиними.
- Нині в підвищеному попиті різноманітна риба та рибопродукція, пісні салати, овочі та фрукти: в селі ж бо люди здебільшого притримуються постів. Усю бакалійну групу отримуємо від «КоопТоргСервісу». Представлені місцеві виробники хліба. Маємо що запропонувати й до хліба, – каже Юрій Татарин. – Вже активно торгуємо різдвяно-новорічним асортиментом: тут і ялинки, й прикраси до них, гірлянди, свічки, – словом, усе, що створює відчуття свята.
Справді, свято потрібне не лише дітлахам, а й, погодьтеся, всім нам: як маленька віддушина в буремних воєнних днях та роках. І як же хочеться, щоб і Миколай нарешті змінив свій піксель на мирні шати, й Різдво та Новий рік були мирними, теплими й затишними…
А поки цей затишок дарують землякам кооператори: ті, хто за будь-яких часів поруч, хто не поїхав шукати щастя по світах, а створює його на найріднішій у світі малій батьківщині. Вона ж бо і надихає, й окрилює.
Господиня магазину – мама п’ятьох діток (найстаршому 10, наймолодшій – три рочки), продавець і завідувачка в одній особі Галина Бровчук.
- Щойно тільки ми оновилися, як виторг зріс до 50 відсотків. Моє завдання – втримати і нарощувати його. А це можна робити, дійшовши до серця кожного покупця. Наші люди дуже задоволені ремонтом, дякують, – каже коротко й зрозуміло.
На запитання, як їй вдається і вдома раду дати, й виторги на рівні тримати, відповідає:
– Встаю о шостій, так би мовити, під наш гімн, топлю, готую сніданок та обід на всю сім’ю і вже о восьмій тридцять – у магазині. Працюю до останнього клієнта, – от вам і вся відповідь. А вже чоловік допомагає худобу доглянути: маємо свиней, козу, курей, – ну як у селі без живності?
У найближчих планах кооператорів – облаштування чималенької прилеглої території. Тож навесні, за задумом, тут з’явиться алея декоративних насаджень та розквітнуть яскраві клумби.
…Слухаю захоплених своєю справою людей і думаю: сьогодні небагато інвесторів (особливо закордонних) наважуються вкладати в Україну, – вичікують. Кооператори ж не чекають: будують, удосконалюють, модернізують. Бо не мислять себе поза рідною землею: а це, як і кожне економічно ефективне рішення, – також спротив.
Розуміємо: і блекаути, й війна закінчаться, а створена матеріальна база й надалі слугуватиме землякам.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
КОМЕНТАР
Оксана ГАРШИНА, директор департаменту маркетингу та логістики споживспілки:
- Оновлений магазин у Стовпині – лише один із об’єктів обласної комплексної програми модернізації мережі, відповідно до якої працюємо. На підході – сучасне кафе у Великих Межирічах, ряд об’єктів у інших споживчих товариствах.
Звісно, на деяких зміщуються терміни – чи то з об’єктивних (як-от, знеструмлення через ворожі обстріли) чи із суб’єктивних причин (приміром, нестача фахівців-будівельників, яка доволі відчутна). Але вже в 2024-му загалом по області вдалося оновити три десятки об’єктів. У планах на 2025-ий їх не менше, – навіть більше. Віримо: всі плани стануть реальністю. Особливо – під мирним українським небом. Це наша головна єдина на всіх мрія.