Ця думка була ключовою на прес-конференції «Рівненська служба зайнятості: виклики та можливості на ринку праці», яку провела директор обласного центру зайнятості Надія Плютинська.
Що ж, власне, маємо на ринку праці області та які можливості дає держава роботодавцям і працівникам у 2025-му? Адже не секрет, що соціальна складова постійно урізається через брак коштів.
- Усі програми підтримки для роботодавців та найманих працівників, які діяли торік, зберігаються. Бо їх фінансує не державний бюджет, а фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Він формується з надходжень від ЄСВ, який сплачує за кожного працівника роботодавець: приблизно 4 відсотки з 22-х спрямовуються в цей фонд. Його розпорядником є в тому числі служба зайнятості: відтак, і цільове використання коштів контролюємо саме ми, – пояснює Надія Плютинська.
Тобто, оскільки наповнюють фонд у тому числі кооперативні підприємства та організації, користуватися його можливостями маємо сповна. Саме на цьому постійно наголошує голова правління споживспілки Петро Бараш.
Цікаві цифри: торік майже 19 мільйонів виплат із фонду за різними програмами отримали 1,4 тисячі роботодавців області за працевлаштування 2,1 тисячі осіб.
Зокрема, на компенсацію роботодавцям єдиного внеску при працевлаштуванні безробітних використано 1 мільйон 397 тисяч; на компенсацію 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці окремих категорій безробітних – 377 тисяч; на компенсацію 50 відсотків мінімальної зарплати при працевлаштуванні молоді – 1 мільйон 403 тисячі; на компенсацію суб’єктам малого підприємництва єдиного внеску при працевлаштуванні на нові робочі місця – 5 мільйонів 780 тисяч; компенсація витрат на оплату праці внутрішньо переміщеним особам сягнула 5 мільйонів.
Також облаштовано 61 робоче місце для осіб з інвалідністю з компенсацією роботодавцям 4,4 мільйони.
А в межах програми мікрогрантів на Рівненщині створено 2.532 робочих місця: 1861 заявник загалом отримав на це 401, 2 мільйона гривень.
Ще один затребуваний напрям роботи – перенавчання. Зокрема, через ваучери: максимальна сума такого документа, що дає право на навчання за переліком із 155-ти професій та спеціальностей – 30 тисяч 280 гривень.
Це ті професії, яких найгостріше потребує ринок праці: скажімо, серед них психологи, оператори БПЛА – це, сказати б, виклик війни. Отримати ваучер нескладно, стверджують у службі зайнятості: торік їх видали 678-ми особам на суму 12,7 мільйона. Ним можуть скористатися громадяни України, яким виповнилося 45, але ще немає 60-ти років; захисники та захисниці; звільнені з військової служби; люди з інвалідністю; внутрішньо переміщені особи; ті, хто у період дії воєнного стану отримав поранення внаслідок військової агресії, – усього сім категорій.
Надія Плютинська повідомила: програми підтримки періодично оновлюються відповідно до актуальних запитів суспільства.
Скажімо, для молоді до 25-ти років мікрогранти тепер видаються на таких умовах: не треба створювати робоче місце для іншого, – достатньо бути самозайнятим. От, приміром, хоче молода людина спробувати себе в квіткових композиціях та торгівлі ними. Підшуковує для оренди невелику площу в кооперативному маркеті, подає заявку через ДіЮ, захищає бізнес-план, – і має можливість отримати від 75 до 150 тисяч на започаткування власної справи. Повертати кошти не потрібно: достатньо зареєструватися ФОПом та сумлінно сплачувати передбачені законодавством податки впродовж трьох років.
Війна неабияк пожвавила жіночий ринок праці. Причому, його тенденції змінюються на користь так званих чоловічих професій. Жінка-коваль, електрогазозварник, жінка-тракторист, – це зовсім не рідкість на Рівненщині, кажуть у центрі зайнятості.
Додають: для роботодавців, як і раніше, немає слова «ні». Готові дослухатися до їх потреб та побажань, щоб оперативно відреагувати: тож користуймося такою можливістю.
Інна ОМЕЛЯНЧУК