Так влучно сказала голова правління Березівського споживчого товариства Марія Кибукевич про магазини кооператорів Тинненського споживчого товариства Сарненської райспоживспілки. Днями вона з шістьма продавцями відвідали торговельні заклади колег, аби ознайомитися з організацією роботи та взяти «на озброєння» їхній позитивний досвід: ті лайфхаки, які можна впровадити і в себе.
Саме на цьому постійно наголошує голова правління споживспілки Петро Бараш. Так було й на засіданні правління наприкінці березня, де, зокрема, йшлося про активізацію торгівлі напередодні Великодня та у весняно-літній період загалом.
- Тішить те, що в нас є реальна справді професійна робота, є конкретні приклади активних форм торгівлі, які можна й потрібно запозичити. Поїдьте, подивіться, розпитайте в колег. Серед лідерів тут Березнівське райспоживтовариство, Дубровицька та Сарненська райспоживспілки. Якраз перед Великоднем маємо чудову нагоду не просто пожвавити торгівлю, а достукатися, дійти до кожного покупця, – відзначив Петро Бараш.
Що ж, власне, побачили березівці в Тинному?
- Там так багато товарів, така насиченість, що аж очі розбігаються! І це не лише в модернізованому маркеті в Немовичах, а й у невеличких зовні непримітних магазинах, – як-от, у Зносичах. Це притягує: просто не можна звідти вийти, щоб щось не купити! Голова правління Тинненського споживчого товариства Софія Речун так і сказала нашим продавцям: не бійтеся товару, треба, щоб у покупців був вибір, щоб усе ящиками лежало. Друге, що вразило, – це кількість акцій на кінцевого споживача від КТСу, вони одразу впадають в очі! Третє – це обсяги продажів власної продукції: напівфабрикатів, які виготовляють три людини на базі кафе в Тинному. Вони вручну ліплять до півтонни продукції, яку реалізують у всіх 10-ти своїх магазинах. Розходиться вона на «ура»: приміром, у одному магазині лише пельменів власного виробництва продають 40 кілограмів у день! А головне – там відчувається згуртованість колективу, загальне вболівання за справу: продавці залюбки спілкуються, вони впевнені в собі. Софія Василівна так і сказала: результат на 95-98 відсотків залежить від продавця, – захоплено розповідає зазвичай небагатослівна Марія Кибукевич.
Каже, що і їхні продавці ( з Глинного, Блажевого, Хмеля) «загорілися» роботою, – тож сподівається на її пожвавлення. Зізнається: нестача кадрів – «Ахіллесова п’ята» їхнього споживтовариства.
Власне, ця проблема, яка загострюється саме у весняно-літній період, є й у тинненців, підтверджує Софія Речун. І додає: переконують людей насамперед створенням належних умов для роботи та чуйним турботливим ставленням: і в тривогах, і в радощах. Ось і в колективному договорі на 2025-2030 роки, який уклали днями, зафіксували повний соціальний пакет та преміювання працівників за виконання й перевиконання обсягів товарообігу.
…Активна співпраця Тинненського споживчого товариства з КТСом триває з часів коронавірусу, коли 5-тисячне Тинне майже на два місяці закрили на в’їзд та виїзд через спалах хвороби.
- Правду кажуть: справжні друзі пізнаються в біді. Всі постачальники злякалися, вимагали передоплати. А регіональний директор «КоопТоргСервісу» Ірина Кот – навпаки: й відтермінування нам надала, й акційні ціни запропонувала. Відтоді всі питання ми вирішуємо конструктивним консенсусом. Ми постійно на зв’язку, це фірма, яка нас виручає. От і нині: водіїв удень із вогнем не знайти, – вони ж щочетверга без проблем доставляють товар до кожного магазину, пропонують купу акцій, ще й наші побажання враховують. Приміром, я замовляю сто спайок пепсі, попередньо промоніторивши ціни в Сарнах. Прошу знижку на цю партію. У відповідь отримую ще дешевше: отак, на взаємній довірі, сформованій роками, й працюємо. Звісно, ми ніколи не підводимо нашого постачальника: сповна і вчасно розраховуємося за товари, дотримуємося планограм, робимо чіткі фотозвіти. Тож ще й пристойну суму бонусів отримуємо. Власне, акціями від КТСу ми й привернули людей. Якщо раніше вони казали: у сільповський магазин не піду, то згодом одне одному почали переказувати: «Йди в кооп, бо там найнижчі ціни». Ниі відсоток головного гуртового постачальника в нашому загальному товарообігу перетнув позначку 40 відсотків. Тому порекомендувала колегам якнайтісніше співпрацювати з «КоопТоргСервісом». Скажімо, наш маркет у Немовичах у суботу, 5 квітня, наторгував 52 тисячі: уже і з цього, й із сусідніх сіл люди їдуть скуповуватися саме туди. Бо хочуть у комфортних умовах доторкнутися до товару, роздивитися його. Бо за спиною в продавця – це зовсім не те, – розповідає Софія Речун.
Її, тодішнього завторга, обрали головою правління споживчого товариства два роки тому. Зробити вже вдалося чимало. Мова не лише про знаний у всій окрузі маркет. От, приміром, у Зносичах мали так званий заготівельний ларьок площею 30 квадратів. Згодом він став магазином, – але виторгу не було… Софія Речун вирішила зробити там косметичний ремонт, оновити торговельне обладнання, наситити товаром і спробувати, що з того вийде. Вийшло: зі 100 тисяч товарообіг одразу піднявся до… півмільйона! І це в такій собі непримітній «хатинці». Утім, Марія Кибукевич ще й як її помітила. Відзначила: навіть у непримітному на перший погляд приміщенні мають жваву торгівлю.
Власне, успіхи дозволили тинненцям відчути її смак. Тож і далі розширюють обрії. Приміром, 31 травня закінчується договір оренди кафе «Серпанок», що в тих таки Немовичах. Разом із головою правління Сарненської райспоживспілки Віктором Краськом вирішили: відновлюватимуть там власне господарювання, – перепрофілюють об’єкт на сучасний магазин. На запитання, чи не забагато буде магазинів у одному селі, Софія Речун упевнено відповідає: аж ніяк. Бо якщо дати людям вибір товарів за нормальними цінами, то для чого їм їхати за 10 кілометрів у Сарни? Отак і повертають покупців, – чітко, професійно й упевнено. І щиро бажають цього своїм колегам, що працюють під самісіньким білоруським кордоном.
До речі, обидва споживчих товариства господарюють на території, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. І там, і там переважна більшість населених пунктів – у третій зоні. Ще недавно люди отримували значні доплати до пенсій через рішення судів. Нині ж доплата однакова для всіх – 2.361 гривня, прожитковий мінімум. Тобто, купівельна спроможність від початку року об’єктивно знизилася. Тож треба добре думати й удвічі більше працювати, щоб, як казав Петро Бараш, достукатися до кожного, навіть найвибагливішого покупця, заохотити його залишити кошти саме в нашому магазині.
У селах, де господарюють березівські та тинненські кооператори, найвищий в області та Україні рівень народжуваності: лелеки у вирій звідси, здається, не відлітають. Тому один із головних акцентів – на товари для дітвори: це найвибагливіший і водночас найактивніший покупець. Погодьтеся, батькам складно відмовити доньці чи синові. А бабусям та дідусям – тим паче.
Марія Кибукевич каже: предметно поспілкувалася з Іриною Кот щодо акційних пропозицій, і отримала розуміння. Товари розміщують у привабливих акційних куточках. Аби вони одразу впадали в око, надто напередодні Великодня. Бо досі, зізнається, акційні товари губилися серед інших. Уже готовий банер «Ціна тижня», – стартують із цією акцією з магазину№8 у Глинному. А продавець із Хмеля загорілася ідеєю зробити міні-маркет, із доступом покупців до товару: оскільки площа це дозволяє, зроблять.
Як бачимо, рецепт успіху простий і складний водночас: окрім постійної роботи, без вихідних і свят, треба ще й «горіти» нею. А покупці… вони обов’язково відчують оцю небайдужість. І зроблять вибір на користь перевіреного бренду COOP. Інна ОМЕЛЯНЧУК