Маємо ту основу, за якою житиме й працюватиме країна на п’ятому році виснажливої війни, – Державний бюджет-2026. Бізнес-планування з максимальним урахуванням його параметрів та нинішніх реалій, – важливий етап роботи для кооперативного сектора економіки.
Про його головні акценти та нюанси говоримо з директором департаменту фінансів та обліку Рівненської споживспілки Ніною ХАРКЕВИЧ.
- Ніно Адамівно, маємо попередні підсумки вкрай непростого 2025-го: в Рівненській споживспілці обсяги торгівлі зросли ще на 12 відсотків, у ресторанному господарстві – на 33,3. Очікувана рентабельність у торгівлі – не нижче 2,5 відсотків, у ресторанному господарстві – близько чотирьох. У розвиток матеріальної бази інвестованопонад 60 мільйонів, практично на таку ж суму зросли обігові кошти…
- Це маркерні цифри, за якими – самовіддана щоденна праця кожного кооператора. Втім, далеко не останню роль у таких результатах відіграє бізнес-планування. Ми нічого не списуємо на війну, адже живемо у відносно спокійній тиловій області. Натомість щороку максимально можливо прогнозуємо обсяги господарювання, ефективність та прибутковість кожного підприємства. Зрештою, наше головне завдання – вижити, зберегти кооперацію в цей надскладний час.
Що ж маємо нині? В Держбюджеті-2026 оновлено соціальні стандарти. Так, мінімальна заробітна плата зросла з 8.000 до 8.647 гривень, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 3028 до 3328 гривень (на 9,9%). Одночасно звертаю увагу на закон № 4536-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України», що набрав чинності першого жовтня 2025 року. Так, суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, повинні забезпечити середню зарплату працівників у розмірі 2-х або 1,5 мінімальної. Дві (17.294 гривні) – якщо магазин розташований на відстані до 50 кілометрів від обласного центру. Півтори (12970 гривень), якщо ця відстань більша. Аналогічні критерії стосуються і суб’єктів підприємницької діяльності, які продають підакцизні товари. Нагадаю: порушення цієї норми впродовж трьох місяців поспіль може стати підставою для анулювання ліцензії.
- Усе це – прогнозоване зростання при незмінних ставках оподаткування?
– Так. Бо самі ставки (зокрема ПДВ, акцизного та податку на прибуток) не змінилися. Оскільки ж мінімальна заробітна плата є складовою частини податків, то зростання фінансових зобов’язань ми відчуємо.
До того ж, зросли граничні розміри доходу для платників єдиного податку :
– річний дохід для платника єдиного податку другої групи (834 мінімальних заробітних плат), або 7 мільйонів 211,6 тисячі протягом року не зміниться. Для цієї групи застосовуються такі ставки єдиного податку: до 20% від розміру мінімальної заробітної плати, або 1729 грн. у місяць. Це максимальний розмір ставки. А реальну для кожної громади встановлюють органи місцевого самоврядування, – вона може бути і вдвічі нижча;
– військовий збір для ФОПів другої групи встановлено на рівні 10% мінімальної заробітної плати або 864,70 грн. на місяць;
– мінімальний страховий внесок(ЄСВ) – 22% або 1902 гривні 34 копійки щомісячно.
Отже, незалежно від факту отримання доходу підприємець другої групи за 2026 рік сплачуватиме сукупно 54 тисячі гривень при ліміті доходів 7,2 мільйона.
Річний дохід для платника єдиного податку третьої групи (1167 мінімальних заробітних плат) тепер становить 10 мільйонів 91 тисячу. Тут ставки єдиного податку такі: 5% від доходу або 3% при сплаті ПДВ. Військовий збір для юридичних осіб-єдинників третьої групи – 1% від доходу.
- А які податкові зміни запроваджені в 2026-му?
- Їх чимало: починаючи від підприємців, суб’єктів малого бізнесу до банків і звичайних громадян. Приміром, одна з найбільш очікуваних новацій – електронна акцизна марка, запуск якої мав відбутися з першого січня, офіційно перенесена на перше листопада 2026-го через технічну неготовність програмного забезпечення.
Подвоєно ставку податку на прибуток для банківських установ ( з 25 до 50%), що може потягнути за собою здорожчання кредитних ресурсів.
Підприємства, які надають послуги позавідомчої охорони, з нового року не можуть бути спрощенцями, відповідно вартість їх послуг зростає на 20%. Очікується також поетапне підвищення тарифів на електроенергію, зростання середньої заробітної плати в Україні (до 30,0тис.грн.). Усе це, зрозуміло, вплине на витрати і собівартість продукції.
Ставки місцевих податків та зборів на 2026 рік відомі – це стосується єдиного, земельного та податку на нежитлову нерухомість. На вебпорталі ДПС зібрано актуальну зведену інформацію про ставки місцевих податків, зборів та податкові пільги у розрізі територіальних громад. Якщо інформації про певну громаду немає, – податкова рекомендує звертатися до місцевої ради. Граничний розмір ставки податку на нежитлову нерухомість 1,5% або 129,70 грн. за 1 м.кв.,земельного податку -12%. Тому актуальною залишається конструктивна співпраця з головами громад, депутатами на місцях: мудрі керівники не будуть різати курку, яка несе золоті яйця.
Хочу наголосити на вчасності та повноті сплати податків, де юридична особа виступає податковим агентом, – це ПДФО та військовий збір. Фінансові санкції саме за них не просто великі, а мегавеликі, контролюючі органи застосовують до порушників статтю ПКУ 125,1 та 125,2. А це навмисна несплата податків, яка тягне за собою штрафи в розмірі 25-75% за кожний випадок невчасної, або неповної сплати у бюджет. Крім того, терміни позовної давності тут 2555 днів, а це під перевірку підпадає 7 років, за виключенням періодів, коли діяв мораторій. Це було недовго на початку війни. Тому вчасність і повнота бюджетних платежів – наш пріоритет, наша соціальна відповідальність і наш внесок у боротьбу з ворогом.
- Ніно Адамівно, розгорілася дискусія щодо податку на додану вартість (ПДВ) для ФОПів, який хочуть запровадити начебто на вимогу МВФ?
- Через нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом та на думку міністерства фінансів, це має допомогти зі скороченням тіньових схем, ухиленням від податків та збільшити надходження до бюджету. Кабмін уже підготував законопроект, який із 2027 року зробить обов’язковою автоматичну реєстрацію платником ПДВ підприємців, річний оборот яких у 2026-му перевищить мільйон гривень. Утім, проти активно виступають фахові асоціації, органи місцевого самоврядування. Скажімо, Рівненська обласна рада звернулася до офіційного Києва з проханням відмовитися від цієї ініціативи. Натомість Рівненське територіальне відділення Асоціації платників податків України пропонує відкласти її до завершення війни, встановивши поріг для ПДВ в 4 мільйони.
- Отже, що рекомендуєте колегам, як то кажуть, із олівцем у руках?
– Рівень інфляції у Законі «Про державний бюджет України на 2026 рік» закладено у 9,9%, реально він буде залежати від підтримки міжнародних партнерів і від перебігу війни. Хоча експерти і аналітики прогнозують її ріст не нижче 13%. Тобто, плануючи зростання обсягів у межах офіційної інфляції, ми свідомо залишаємо себе на рівні 2025-го, без будь-якого поступу та належного самофінансування.
Доходи від реалізації товарів визначаємо, спираючись на структуру роздрібного обороту, яка постійно змінюється. Треба спрогнозувати частку товарів із високою націнкою (непродовольчі, лікеро-горілчані, пиво тощо), тютюнових виробів та так звані соціальні групи.
Мотивація, доходи від вторинної сировини власного виробництва (тобто, по суті, гроші під ногами ), – все це прораховуємо, як ви кажете, з олівцем у руках. Плюс резерви від оренди, яка стала самостійним видом господарювання. Йдеться й про оптимізацію видатків, – аж до жорсткого бюджетування. Допомогою тут є використання пільг та гарантій від Державної служби зайнятості. З одного боку, це зменшення витрат на оплату праці, єдиного соціального внеску, з іншого – вирішення актуальної кадрової проблеми. Очікується, що за 2025-ий кооперативним підприємствам та організаціям Рівненщини буде відшкодовано 1,2 мільйона, що на 19% більше, ніж у попередній.
Обсяги товарообороту торгової мережі та ресторанного господарства мають забезпечити прогнозовані витрати з рівнем рентабельності галузей не нижче 2%, у виробництві – не нижче 1%.Необхідно врахувати продажі на електронному майданчику «PROZORRO»: нині їхня частка в загальному обороті споживспілки 15%, проти 2024-го маємо зростання на 43%.
І, звісно ж, у бізнес-планах мають знайти відображення модернізація та автоматизація торговельних процесів: це той шлях, яким переконано рухаємося і який довів свою ефективність. Так, у автоматизованих магазинах виторг традиційно вищий, – а якщо вони ще й модернізовані, обсяги злітають у півтора – два рази.
Тому бажаю всім ефективних прогнозів і продуктивної роботи для їхнього виконання: орієнтуємося на стабільне зростання. І набираємо розгін у рік червоного вогняного Коня – поступ уперед важливий.
Розмовляла Інна ОМЕЛЯНЧУК