У споживчій кооперації Рівненщини в розпалі звітна кампанія. Вона стартувала із сільських споживчих товариств та кооперативних організацій. Нині ж набирає обертів у районних споживчих товариствах та райспоживспілках: збори проходять чітко, організовано, за високої явки та зацікавленості членів споживчих товариств.
У їх роботі беруть участь представники правління споживспілки: вони інформують про результати роботи на рівні області – зокрема, через порівняння основних фінансово-господарських показників. Завершать кампанію збори ради споживспілки області.
Нинішній репортаж – зі зборів ради Гощанського райспоживтовариства.
Зі звітом правління про господарсько-фінансову діяльність у 2025-му та підвищення її ефективності в 2026-му році виступив голова правління райспоживтовариства Ігор Смикало.
Наголосив: торік вдалося приростити обсяги на понад 17 відсотків, навіть перевиконавши бізнес-план. Це дозволило інвестувати в модернізацію, яка є невідкладною вимогою часу, майже 4 мільйони; встановити гібридну сонячну електростанцію вартістю 1,65 мільйона ( вона вже виробила 25 тисяч кіловат електроенергії щонайменше на 250 тисяч гривень); викупити ще дві земельні ділянки під перспективними об’єктами в Гощі та Тучині (тепер у власності кооператорів їх 14 ); оновити програмне забезпечення та устаткування в маркеті.
Загалом до конкурентного стану тут приведено 90 відсотків мережі. А в 2026-му сподіваються кардинально оновити магазин у селі Горбаків, який розміщений обабіч міжнародного транспортного коридору Київ – Чоп і здавна є візитівкою кооперації.
У планах – невпинне нарощення частки непродовольчої та господарської груп: хоча й сьогодні ця цифра вже перетнула позначку в 26 відсотків. Бо це, переконаний Ігор Смикало, привабливо для покупців (яким не треба їхати деінде в пошуках теплої ковдри чи робочого взуття) і досить вигідно для самих кооператорів.
«Фішка» гощанців – торгівля зерном, мінеральними добривами та насінням (всі три громади, в яких вони господарюють, – аграрні).
Приміром, лише зерна кукурудзи торік реалізували понад 20 тонн! А мінеральні добрива та насіння широко представлені в торговельній мережі вже сьогодні: як кажуть, готуй сани влітку, а воза – взимку. І добрива, й насіння заздалегідь закупили в перевірених постачальників за вигідними цінами, створивши, так би мовити, стратегічний запас популярних товарів. І не прогадали: нині люди активно їх купують. Розширюють і торгівлю популярними аптечними товарами, які не потребують спеціальних дозволів тощо. Всі магазини належно укріплені та оснащені сигналізацією з автодозвоном: тож крадіжок тут немає з 2017 року.
Райспоживтовариство працює прибутково, без залучення кредитного ресурсу: рентабельність – майже 3 відсотки, коефіцієнт ліквідності – 3,9. За обсягом реалізації товарів на одного жителя мають другий показник в області – 10 тисяч 272 гривні; обігові кошти перетнули позначку в 10 мільйонів. Від початку створення Клубу білого бізнесу в ньому закріпилося Гощанське райспоживтовариство. Тобто – тут сумлінно і сповна сплачують податки, усвідомлюючи свою високу соціальну відповідальність перед суспільством.
Вдумаймося: торік 44 працівники товариства чесно заробили й сплатили 5 мільйонів 53 тисячі (!) податків – це суттєва підтримка державного та місцевих бюджетів. Чи такі ж дисципліновані інші учасники економічного ринку? – часто це питання звучить, як риторичне… Натомість від держави кооператори хочуть небагато – прозорої й прогнозованої цінової ( зокрема, на енергоносії) та податкової політики. Але вона, зазначив Ігор Смикало, зводиться до генерування нових податків, – замість повноцінного контролю всіх суб’єктів ринку щодо повноти сплати нинішніх. Бо чи не в кожному селі є ті, хто працює по-чорному, в тіні: отака, з дозволу сказати, «конкуренція».
До слова, конкуренція в цих краях жорстка: скажімо, в уже згаданому Горбакові, крім нашого, працюють іще 9 магазинів. І це – на 1.300 жителів до повномасштабної війни: скільки їх залишилося зараз, точно не скаже ніхто. Але у виступах продавці запевняли: вистоїмо! І оцей дух стійкості та бажання працювати на рідній землі повсякчас супроводжують тих, хто попри виклики війни лишається вдома.
Директор департаменту кадрової та організаційно-кооперативної роботи споживспілки Ганна Шлеюк від імені правління подякувала невеликому, але цілеспрямованому колективові гощанців за сумлінну роботу. І навела конкретні цифри спільного господарювання кооператорів області: в 2025-му рентабельність у торгівлі – 2,5, у ресторанному господарстві – 4, у виробництві – 1,6 відсотка. Загальний товарообіг сягнув 2,1 мільярди гривень, у модернізацію інвестовано 60 мільйонів, а податків сплачено 132 мільйони ( це плюс 22 мільйони до попереднього року). Ось воно,надважливе зміцнення економічного тилу області та держави!
Окрема тема – допомога нашим захисникам. Нині в їх лавах 13 працівників райспоживтовариства та найближчих родичів. На жаль, є і втрати. Оператор Гощанського маркету Володимир Кравчук, який із перших днів війни став на захист Вітчизни, довго вважався зниклим безвісти… Але торік у вересні експертиза підтвердила його загибель на полі бою, – от тільки поховати на рідній землі Героя ще не вдалося… Світлу пам’ять Володимира та всіх полеглих у війні за нашу незалежність вшанували хвилиною мовчання.
У колективі щиро співпереживають продавцям магазинів Томахова Ларисі Старко та Чудниці Валентині Демі: у пані Лариси серед зниклих безвісти син, у Валентини – чоловік. А чоловік другого продавця з Чудниці Олени Ткачук повернувся з війни без обох ніг: Максим Ткачук також працював у рембуддільниці Гощанського райспоживтовариства.
Тож нині кооператори зосередилися на адресній допомозі тим частинам, де несуть службу свої або ж добре знайомі їм люди. Як-от пайовик Юрій Іванов, який цими днями приїхав у відпустку: відвідав кооператорів, розповів про ситуацію на фронті, попросив допомогти з придбанням необхідного. Вже за кілька днів увесь набір відправили за адресою: надійний тил для бійців надважливий.
Таку ж надійність та системність демонструють гощанські кооператори й у підтримці бійців, які перебувають на лікуванні в центральній міській лікарні Рівного. Вже рік щомісяця щонайменше на 6 тисяч гривень закуповують продукти, із яких часто самі готують домашні страви. Звісно ж, із головним складником – частинкою небайдужих сердець. У вихідні страви їдуть до поранених бійців, – це вже справа перевіреної волонтерки з Тучина Галини Лискевич, з якою співпрацюють.
На 2026-ий в Гощанському райспоживтоваристві запланували зростання обсягів господарювання на 14,5 відсотка. У цьому, кажуть, їм допоможуть професійність та згуртованість. Звісно ж, помножені на людяність.
Інна ОМЕЛЯНЧУК