Незабаром два роки, як завідуючий складом торгового дому «Рікос» Іван Кузло на фронті. Там став у нагоді його фах слюсаря та золоті руки майстра: Іван – начальник майстерні ремонтно-відновлювального батальйону окремої механізованої бригади. Він дає друге, а інколи й третє життя автівкам наших захисників.
Щоб виконувати вкрай потрібну роботу ще більш оперативно й при цьому почуватися безпечніше, Іванові також було потрібне авто. Тепер воно в нього є: перед Трійцею він приїхав до Рівного – провідати і порадувати родину та забрати автомобіль. На фронт повернувся вже за кермом невеличкого джипа, який попередньо пройшов техогляд. Чималу частку коштів на авто зібрала кооперативна родина, – долучилися всі організації.
Аналогічний збір провели й для автомобіля Миколі Пасічнику: фах юриста споживспілки він тимчасово змінив на оператора безпілотників.
- Зараз я на Донеччині, але вже завтра відбуваємо на Куп’янський напрям. Літаємо цілодобово, без перерви: розвідка, коригування, показую нашим, куди стріляти. Противник «бачить» мене, я – його. Працюю переважно вночі та буває і вдень – тут людей не вистачає. Відпрацьовуємо три-чотири дні, – тоді відходимо в безпечніше місце, відсипаюся. Далі – знову в зону виконання завдань. Якраз для цього, як повітря, потрібен автомобіль. Тож дякую колегам-кооператорам за допомогу, – авто вже на підході, – розповів Микола у свій, так би мовити, «вихідний».
Сам він служить із жовтня 2023-го, а ось його син Дмитро – значно раніше. Дмитро проходив строкову службу в лавах Нацгвардії на момент початку повномасштабної війни. Після закінчення строкової підписав контракт із ЗСУ.
Нині молодий захисник проходить реабілітацію: на бойовому завданні в Серебрянському лісі отримав поранення – йому роздробило ключицю. Питаю батька, коли він бачився з сином: каже, це вдалося навесні, в Києві. … Й сам Микола, і його син небагатослівні. Але життєві пріоритети визначили чітко: вони там, де сьогодні потрібні найбільше. І роблять те, за що просимо в Господа всі ми, – вдень і вночі працюють на перемогу України. Отоді вже буде про що розповідати!
- Дякую колегам, які долучилися до збору коштів на автомобілі для Івана Кузла та Миколи Пасічника. Знаю, що кооперативні організації на місцях допомагають у вирішенні й інших нагальних потреб наших захисників – насамперед кооператорів та членів їх родин. Адже війна вже торкнулася кожної другої кооперативної родини Рівненщини. Тому наша співучасть, відчуття ліктя, синергія зусиль фронту та тилу надзвичайно важливі, – каже голова правління Рівненської споживспілки Петро Бараш.
Завдяки тим, хто тримає над нами небо, кооператори самовіддано працюють у тилу. Так, у першому півріччі спрямували до бюджетів різних рівнів 53 мільйони гривень податків та обов’язкових платежів. Це ті життєдайні кошти, які вкрай потрібні для забезпечення наших військових. Повертайтеся з перемогою, хлопці!
Інна ОМЕЛЯНЧУК