Чергова робоча поїздка керівників кооперативних організацій задля обміну практичним досвідом модернізації мережі – ідея голови правління споживспілки Петра Бараша.
- Кожен має пересвідчитися, що цей напрям нашої спільної роботи не просто потрібний, а необхідний: інакше ризикуємо опинитися на узбіччі. Підтверджено практичним досвідом наших колег: у модернізованих магазинах товарообіг зростає в рази. Тобто, через модернізацію ми отримуємо додаткові доходи. До того ж, це кардинальні зміни умов роботи продавців, щоденний комфорт і для них, і для покупців.
Зрештою, це не просто імідж споживчої кооперації, – це внутрішні інвестиції, що створюють наше майбутнє. Нам не треба їхати по досвід до когось, – маємо унікальну можливість повчитися один у одного, – задав тональність візиту в різні куточки області голова.
Тож цікавилися всім: ремонти, організація торговельних процесів, використання програмного забезпечення, привабливість об’єктів для працівників та покупців і, звісно, результати роботи. Ми ж акцентуємо на тому, що може невеличкий сільський магазин, – якщо обрати відповідну вимогам часу філософію його розвитку. І докласти для цього максимальних зусиль.
«Золоті» сільські квадрати
Магазин у Заборолі, що неподалік від Рівного, розміщений у центрі села, поруч із православною церквою. Так в українському селі ведеться здавна: після служби люди йшли до магазину, скуповувалися та спілкувалися. Кооператори Олександрійського споживчого товариства Рівненської райспоживспілки бережуть традицію. І водночас наповнюють її новим змістом: куполи храму виблискують позолотою, а магазин, неначе в унісон, посміхається сучасною стриманою красою під помітною здалеку вивіскою COOP.
У 50-ти квадратах компактної торговельної, здається, вмістилося все, чого душа забажає. І ці квадрати воістину золоті: місячний товарообіг – понад 600 тисяч, товарообертання – 28 днів, залишки – 555 тисяч. А проживає тут 1400 людей.
- Ми пересвідчилися, що модернізація – ключ до успіху. Тож і в цьому магазині замінили покрівлю на металопрофіль, оновили фасад, утеплили, обладнали кондиціонером «зима – літо» та сигналізацією, провели воду та каналізацію, облаштували санвузол та оновили підсобні приміщення. Стеля – армстронг, стіни обшиті вагонкою, оновили торговельне обладнання. Тут є термінал та банкомат. До наявного газового котла додали твердопаливний: будемо використовувати їх залежно від погодних умов, – розповідає голова правління Рівненської райспоживспілки Тетяна Зосимчук.
Своєрідною «родзинкою» цієї локації стала сучасна літня тераса, яку звели впритул до магазину: тут можна попити холодного пива чи квасу зі спеціальних установок або ж гарячої кави з кавомашини, перекусити чимось смачненьким.
Ціни – цілком прийнятні: ну для чого, скажіть, людям їхати до Рівного, витрачати час і гроші на дорогу, коли все є «під боком»? Щоправда, для цього і сама Тетяна Зосимчук, і голова правління Олександрійського споживчого товариства Наталія Котлевська не дають собі перепочинку. Щоб ефективно господарювати в «пристоличних» селах, де конкуренти – не лише приватники, а й потужні торговельні мережі, треба думати і діяти одночасно. Рівнянам це вдається: виручають наполегливість, підприємливість і, якщо хочете, впертість у досягненні мети – ще більш ефективного господарювання.
Крамниця в Заборолі – не виняток, а правило для рівнян. Кожен сільський магазин тут, наче унікальний діамантик, виблискує різними гранями. Водночас усі вони витримані в сучасному стилі «лофт», у коричнево-сірій кольоровій гамі під аналогічними вивісками. І в цей дизайнерський простір, де відпочиваєш душею, хочеться повертатися.
Автоматизація – «сестра» модернізації
У магазині села Зірне Березнівського райспоживтовариства працюють два продавці та оператор: уже кілька років, як він автоматизований. Отже, є можливість глибоко аналізувати різні сегменти – від відстеження продажів до управління товарними запасами. І в цьому березнівці не зупиняються: 30 із 50 об’єктів, у яких господарюють, уже автоматизовані. У комплексі з модернізацією це приносить бажаний результат, навіть при 15-ти (!) конкурентах, які активно змагаються за довіру тисячі жителів села.
- Тут на неповних 80 квадратах щодня маємо товарообіг 35-38 тисяч, а рентабельність магазину 5 відсотків. І зросла вона після того, як додали комфорту і персоналові, й покупцям. Зокрема, пробили власну свердловину, щоб постійно мати воду, облаштували внутрішній туалет та умивальник, замінили електропроводку та освітлення – це точкові світильники, спрямовані на товар. Оновили торговельне обладнання. Приміром, відкриті контейнери для вагових круп, які в підвищеному попиті, – наші люди не люблять фасувань. Хоча й такий вибір у них є. Як бачите, торгуємо хлібом переважно від нашого рідного хлібокомбінату – тут його 80 відсотків. А в інших наших магазинах – усі сто. Приміром, сюди комбінат привозить гарячий хліб двічі на день, і люди розкуповують. Отак і підтримуємо свого виробника, – розповідає голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай.
Наче на підтвердження її слів із запашною хлібиною в руках до каси підходить учителька Леся Шульжук:
- Тут завжди все свіже, ціни конкурентні, а що вже продавці привітні, – просто хочеться до них іти, – посміхається.
Приваблює покупців і прилегла територія: новенька бруківка, стоянка для машин та велосипедів, літня тераса, – отакий, сказати б, золотий стандарт.
Уже впритул наблизилися до нього й у автоматизованому магазині села Малушка. Тепер тут сучасна стеля – армстронг, економні освітлювальні панелі й новеньке обладнання. В селі лише 400 жителів, а товарообіг магазину 620 тисяч, стільки ж становлять товарні залишки при 30-денному обертанні.
Тинненський розмах
У селі Немовичі Тинненського споживчого товариства Сарненської райспоживспілки колеги в тому ж складі були навесні 2024-го. Магазин №6 тоді зустрів їх непривабливим (якщо не сказати аварійним) виглядом. Поруч розміщувався такий собі буфет…
Нині ж це надсучасна локація під помітною здалеку вивіскою COOP, яка світиться ввечері. Зелений металопрофіль, козирок, пандус, – усе за єдиним стандартом. Привабливості додає облаштована прилегла територія: з літньою терасою, дитячим майданчиком із яскравими «гірками» та гойдалками. Вийшов справжній магніт для всієї громади: сюди приїздять закупитися та перепочити й жителі сусідніх сіл.
- Щоб розширити торговельну площу, ми об’єднали магазин із буфетом. І, звісно, переробили все – від стелі до підлоги, утепливши приміщення сучасними матеріалами. Повністю замінили електрику, освітлення – вийшов, вважайте, маркет: бо процеси автоматизовані, а товарних позицій чимало. Є й продуктова, і промислова група, й електротовари, посуд. А гарячі страви підвозимо з кафе в Тинному, – розповів голова правління Сарненської райспоживспілки Віктор Красько.
Спрацювали, до речі, надоперативно: в оновленому форматі магазин відкрився у вересні 2024-го ( ми тоді розповідали про це). І лише набирає обертів: от товарообіг липня – 1 мільйон 370 тисяч. І це – при потужній конкуренції: вже за місяць просто поруч відкрився ще один сучасний приватний магазин. До речі, навіть кооперативні об’єкти вже по-доброму конкурують між собою: такий розмах тут узяли. Тож продемонстрували колегам іще одну перспективну локацію: приміщення колишнього кафе , яке перебувало в оренді, повернули і відновлюють торгівлю. Звісно ж, у модернізованому форматі. На фінальній стадії ремонтні роботи – сучасне освітлення, величезна плазма для відеонагляду, новеньке, не громіздке обладнання. Пахне свіжістю і, якщо хочете, впевненістю: все буде добре.
- Це наш третій модернізований магазин у Немовичах. Далі підемо в сусідні Зносичі, з таким же, актуальним нині форматом, – привідкриває завісу найближчих планів Віктор Красько.
От як буває, коли відчуєш смак своєї нелегкої праці. Тоді не рахуєшся ані з втомою, ані з часом: тут поспішають випередити його. І випереджають!
Оборотів додав… буревій
Сільський магазин у Острівцях, де лише 400 жителів, поки не входив до програми модернізації Володимирецької райспоживспілки, – були невідкладніші об’єкти.
Але все змінив буревій: торік на початку липня на магазин упав величезний дуб, фактично зруйнувавши його. Й у такий спосіб відкоригувавши плани кооператорів: діяти треба було невідкладно.
- Ми вирішили об’єднати магазин із буфетом, що розміщувався поруч. Вийшов єдиний сучасний простір, розділений аркою. Скажу так: після осучаснення товарообіг зріс із 150 до 520 тисяч. Тут тепер відзначають дні народження, роблять поминальні обіди. А, приміром, одинадцятикласники з сусідніх Любахів святкували випускний: ми ж маємо можливість на замовлення підвозити гарячі страви з кафе «Спокуса», що в Новій Рафалівці. Отак і дали нове життя нашому об’єктові: буревій посприяв, – напівжартома каже голова правління Володимирецької райспоживспілки Володимир Романов.
Хоча той буревій завдав йому чимало клопотів: щоб порізати дерево, знадобилися не лише дозволи від різноманітних інстанцій, а й потужна техніка. З цим, до речі, допомогла Рівненська АЕС. Що ж, коли голова на своєму місці, невирішених проблем, як бачимо, не буває.
Та навіть найкращий керівник один у полі не воїн. Надважливо мати фахову команду однодумців, людей, заряджених на результат. Знайти й закріпити їх надовго нелегко, – але тут це вдається.
У Каноничах та Новаках також пробили власні свердловини, облаштували внутрішні туалети, невеличкі сучасні підсобки. А на вивільнених площах тепер мають такі собі «кишеньки» з певним видом товарів: це привабливо й стильно, додає інтер’єрам особливого шарму.
Вже не кажу про маркет «РіКоС» у Володимирці: тут у модернізації не зупиняються – тож його товарообіг уже сягає… 4 мільйонів на місяць! І не в невеличкому селищі! Неабияк вразило кафе в селі Озеро – такого в споживчій кооперації краю ще не було! це новий рівень послуг для української глибинки, який заслуговує на окремий репортаж ( тому далі – буде).
Інна ОМЕЛЯНЧУК
КОМЕНТАР
Оксана ГАРШИНА, директор департаменту маркетингу та логістики:
- У конкурентній боротьбі між торговельними мережами перемагають ті, хто спроможний запропонувати унікальну послугу: це дозволяє не лише утримувати покупців, а й розширювати їх коло. На порядку денному – стандартизація мережі COOP як необхідний етап у розвитку ритейлу.
Це і модернізація об’єктів у якнайглибшому розумінні цього терміну (за видами магазинів, за принципами візуалізації, правилами оформлення, стилем устаткування, принципами його розміщення тощо); це новітні технологічні рішення для автоматизації рутинних операцій; це якість та культура обслуговування, що є реальною конкурентною перевагою, яку складно скопіювати конкурентам. Тобто, йдеться про цілісний комплекс рішень та підходів, які потрібно витримувати щодня. Це непросто, але саме так працюють у тих організаціях, де ми побували. Маємо справжнє моральне задоволення від побаченого і пишаємося нашими колегами.