«Приїхали! Наші ланчі приїхали!» – щиро радіють дітлахи Дубровицького ліцею №1, що в однойменній територіальній громаді. Вони мерщій відкривають симпатичні «чемоданчики»: що смачненького там є сьогодні?
- У цьому навчальному році на прохання батьків ми організували таке «ноу-хау»: бокс із гарячою стравою коштує від 55 до 65 гривень. Меню розписане на тиждень, готуємо на кухні нашого ресторану, пакуємо й доставляємо до закладів. Спочатку це був перший ліцей, далі – другий і третій у Дубровиці, та ще в Бересті. Загалом щодня готуємо вже 500 таких «боксів». За вересень вторгували на них майже 400 тисяч: хоча це не так уже й просто – повноцінно нагодувати дитину на 55 гривень. А ще в першому ліцеї та в Бересті відкрили буфети, де торгуємо продукцією власного виробництва, – розповідає голова правління Дубровицької райспоживспілки Ганна Мунько.
Якось випадково вона почула, як одна мама розповідала іншій:
«Моя дитина принесла додому в тому боксі шматочок курячої гомілки, що недоїла. Я скуштувала – справді смачно. Ну як його можна так приготувати?». Ганна Йосипівна лише посміхнулася: приємно почути добре слово від земляків про свою роботу.
Це лише один (але який промовистий!) приклад співпраці в громаді: причому, народився він зі звичайнісінької людської довіри, яка, погодьтеся, дорого вартує.
Дубровичани започаткували шкільний кейтеринг одразу після засідання правління споживспілки, на якому аналізували рівень надання послуг та закупівель через електронні сервіси. Тоді голова правління Петро Бараш слушно нагадав колегам біблійну істину: стукайте,- і вам відчинять. Тобто, настійно порадив бути більш наполегливими – зокрема, у співпраці з головами громад та депутатами.
За принципом «швейцарського годинника»
На довірі, перевіреній непростим часом, базується й багаторічна співпраця з бюджетними установами володимирецьких кооператорів. Саме вони демонструють найвищі в області обсяги публічних закупівель через електронний майданчик «Прозоро» – понад 170 мільйонів (!) від початку року.
- Сьогодні ми організовуємо гаряче харчування для 13-ти тисяч школярів у 70-ти школах 7-ми територіальних громад нашого Вараського району. Для цього орендуємо на місцях харчоблоки, робимо там поточні ремонти, купуємо обладнання, наймаємо на роботу кухарів. Раз на тиждень завозимо свіжі продукти: з вівторка по неділю наші машини роз’їжджаються в чотирьох напрямах. Бо ж у такий самий спосіб організовуємо харчування в соціальних закладах – інтернатах у Здолбунові, Урвенній, Дубно та Мирогощі. А ось для психіатричної лікарні в Орлівці, яка значно ближче, за півсотні кілометрів від нас, надаємо кейтеринг-послуги: тричі на день, у визначені години, веземо готові страви в термосах та боксах до пацієнтів. Це 120 людей, які вже чекають-виглядають: запізнитися тут не можна й на хвилину. Так само, тричі на день, доставляємо готові страви в три лікарні – Володимирецьку, Рафалівську та Вараську (щонайменше для трьох сотень пацієнтів) та в три дитсадки Володимирця, для 180-ти дошкільнят, – розповідає директорка комбінату громадського харчування Володимирецької райспоживспілки Марія Сиротюк.
- І скільки ж це треба людей, щоб упоратися з таким величезним обсягом роботи? – саме собою виривається питання.
- У нас у комбінаті разом зі мною працює 13 людей:це і завідуюча виробництвом,і бухгалтери, й оператори комп’ютера. Звісно, не рахуючи кухарів, що працюють у шкільних чи інтернатних харчоблоках. Інколи й сама дивуюся, як у нас виходить знайти хороших відповідальних працівників у цей непростий час: адже загалом у процесі задіяно до чотирьох сотень людей. Але ж, дякувати Богові, виходить. Бачите, тут такий ланцюжок, що кожна ланка надважлива: випаде хтось один – не вийдемо на результат, – відказує не по роках метка, закохана в свою справу жінка, яка працює в кооперації понад півстоліття.
…Конвеєр конкретних справ працює чітко й злагоджено, немов швейцарський годинник. Хоча від Швейцарії ми далеко, це порівняння дуже пасує і Марії Сиротюк, в якої очі світяться бажанням працювати, й голові правління райспоживспілки Володимиру Романову. Бо це справді ефективні менеджери, яких потребує наш нестримний час. І за якими захищено й надійно почуваються кооператори та їхні родини.
І за законом людяності
Ще один успішний кейс – у Березнівському райспоживтоваристві: порівняно з минулим роком у публічних закупівлях та співпраці з бюджетними установами тут мають майже трикратне зростання обсягів.
- Крім бюджетних установ своєї та сусідніх територіальних громад, постачаємо продукцію та товари в Здолбунівську, Костопільську, Мізоцьку, Млинівську, Сарненську, Рівненську територіальні громади: це лікарні, школи, пологовий будинок, обласний протипухлинний центр тощо. Постійно моніторимо пропозиції на електронних майданчиках, беремо участь у тендерах і часто перемагаємо, пропонуючи нижчі від конкурентів ціни, приміром, на ті ж овочі, які закуповуємо в населення. Бо наш «Коопзаготпром» має напрацьовані роками контакти, в нас є де зберігати продукцію. Важливо мати й фахівця, який добре знає технічний бік електронних закупівель. У нас така людина є, – розповідає голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай.
Березнівці – лідери в так званих допорогових закупівлях: на суму до 200 тисяч гривень тендери не потрібні:
- Це прямі угоди на постачання продукції: маємо такі з нашим лісовим коледжем, сірниковою фабрикою, водоканалом. Та вони вже самі до нас звертаються, щойно виникає потреба: ми все по-людськи вирішуємо, – додає пані Чухрай.
Але ж для того, щоб люди «самі звернулися» саме до кооператорів, уся команда часто працює без вихідних і свят.
Так само, як і виробничники заготівельно-виробничо-збутового комбінату: тут із електронними продажами на «ти» давно, і постійно нарощують їх обсяги. Продукцію власного виробництва (соління, квашення,консервацію) постачають і для тилу, й для фронту. Так, від початку року мають угод на 8,3 мільйона: важливо ж не лише виробити продукцію, а й реалізувати її. Нині на підприємстві завершують переробний сезон – квасять капусту, на яку мають безліч замовлень: тільки встигай виконувати!
Ще один приклад, як розширити коло споживачів продукції власного виробництва, – робота костопільських кооператорів, за якими заслужено закріпився імідж найкращих кондитерів. Розмаїття їхньої натуральної продукції за цілком демократичними цінами вражає.
- За прямими угодами вже не перший рік постачаємо булочки та тістечка в чотири школи Костополя. Добру співпрацю маємо з Головинською територіальною громадою. Одна з їхніх шкіл, у Звіздівці, не має укриття, – тож не могла розпочати очне навчання. Із головою громади Олександром Бачуком вирішили питання так: підвал нашого магазину, що неподалік, школа використовуватиме як укриття. А ми будемо постачати їм продукти – овочі, крупи, ті ж булочки. І не лише їм: школа та дитсадок у Головині, школи в Берестовці та Корчині, – отак ми розширили коло споживачів у цій сільській громаді. Та, звісно, об’їхали інші з відповідними пропозиціями: їх сприйняли, тож ось-ось розширимо співпрацю, – розповідає голова правління Костопільської райспоживспілки Леонтій Безнюк.
- Для нас важливо, що кооператори ніколи не зривають графіків постачання: у визначений час усі заклади отримують те, що замовляють. Продукція свіжа, із сертифікатами якості, – що ж іще потрібно? А ще кооператорів вирізняє людяність, вони завжди готові прийти на допомогу в різних життєвих ситуаціях, – додає голова Головинської громади Олександр Бачук.
Активно співпрацюють із громадами демидівські та дубенські кооператори.
- В електронних закупівлях ми понад три роки. Нині забезпечуємо продуктами вже 25 шкіл і садочків та районну лікарню. Приміром, торік долалися заклади освіти Боремельської громади, нині – ще й Демидівський ліцей із трьома сільськими філіями. На сьогодні маємо угод на 2,7 мільйона, і не припиняємо участі в тендерах: ось щойно знову виграли. Маршрут своєї «Газелі» прописуємо так, щоб вчасно доставити товари і до наших магазинів, і до бюджетних закладів. Усі товари отримуємо від постачальників із сертифікатами якості, – тож жодних нарікань поки не було. Хоча робота складна й відповідальна, але ж нам це вигідно. Бо одна справа – розвезти по магазинах товару на тих таки 2,7 мільйона й реалізувати його, зовсім інша – виконати конкретні замовлення на цю суму, – розповідає директорка Демидівського ВЗТП Валентина Грик.
- Ми єдині постачальники продуктів до бюджетних закладів Варковицької громади, частково забезпечуємо Тараканівську та Повчанську. Десь маємо прямі угоди, а щось виграємо через «Прозоро-маркет»: отак, гривня до гривні, – і вже маємо таких продажів на мільйон. Це не так багато, як у колег, – але ми вперто рухаємося цим шляхом. Хочу відзначити допомогу департаменту маркетингу та логістики споживспілки. Зокрема,заступника директора Людмили Церешко: вона відстежує й постійно надсилає нам слушні пропозиції. Ось і днями вчасно загострила увагу на одній із таких: ми виграли тендер, і вже постачаємо сир, охолоджену курятину та свинину в Дубенську допоміжну школу, – каже голова правління Дубенського райспоживтовариства Галина Купрін.
Тобто, апетит, як кажуть, приходить під час їжі. Особливо, коли відчуваєш і здорову конкуренцію, й ділову допомогу та підтримку правління споживспілки. Так і має бути: адже робимо спільну справу.
А це саме той її сегмент, який, за належної організації, не просто рентабельний, а високорентабельний, оборотність товарів тут швидка, а власні витрати – мінімальні.
Вперті цифри говорять самі про себе: за перших 9 місяців року на виконання електронних тендерів кооператори Рівненщини відвантажили продукції на 210 мільйонів. А угод на «Прозоро» уклали вже на 601 мільйон: тепер це безперервний процес.
КОМЕНТАР
Петро БАРАШ, голова правління споживспілки:
- Якщо є можливість заробляти кошти, то ми просто зобов’язані це робити: тому варто ще більш серйозно й системно заглибитися в тему електронних та допорогових закупівель. Кооперація цілеспрямовано працює на розвиток кожної конкретної громади. Тож саме там маємо заявити про свої можливості, – зрештою, це наш обов’язок. Адже ми сумлінно виконуємо свою роботу – забезпечуємо людей товарами та послугами, маючи підтримку на рівні обласної влади. Якщо зробимо такі кроки ще більш активно, наша реальність суттєво зміниться: підуть відповідні обороти, фінансові результати, а звідси – й іншого порядку можливості. Бо, як ми пересвідчилися на реальних прикладах, хто наполегливо стукає, тому неодмінно відчиняють.
Інна ОМЕЛЯНЧУК