У магазині COOP, що у Воронках Володимирецької громади, яблуку ніде впасти: старі й малі зацікавлено поспішають на відкриття оновленого торговельного простору. В селі ж бо такі приємні події нині бувають нечасто.
Кошики швидко наповнюються товарами, й до каси вишиковуються черги. Тут кожен, хто зробив покупку на 300 гривень, стає учасником безпрограшної лотереї. Люди радо отримують такий приємний бонус: до речі, це переважно товари від «КоопТоргСервісу» – снекова група, чаї тощо.
Продукти, канцтовари, побутова хімія, панчішно-шкарпеткові вироби, посуд, іграшки, корми для птиці та домашніх улюбленців, гумове та кімнатне взуття, – на 100 квадратах компактного комп’ютеризованого магазину вмістилося, здається, все. Інтер’єр виконаний у стилі лофт: його коричнево-сірі тони заспокоюють і врівноважують. Освітлення ж цілеспрямовано концентрує увагу на товарах.
Довершує враження раціональне зонування простору. Так, при вході виблискує новенька кавомашина, а за барною стійкою та вже смакує кавою молодь. Хлопці та дівчата вподобали саме цей куточок. Дивишся, й душа радіє: за великим рахунком, саме поліська глибинка вершить найвищу державну політику – плекає генофонд нації на тлі загалом несприятливої демографічної ситуації. Отже, тут є для кого працювати й кооператорам.
На острівних та пристінних гірках товари розміщені, наче під шнурівку: навіть непрофесійним оком видно по-справжньому професійну викладку. До того ж, і технологічне, й холодильне обладнання брендоване: COOP одразу ж викликає асоціації з мережею, що активно розвивається. Екстер’єрові ж надає вишуканості не лише помітна здалеку вивіска СООР, що світиться в сутінках, а й акуратно вкладена бруківка, стоянки для авто та велосипедів.
Змінилися й умови для роботи персоналу: місце для оператора, який працює в програмі УКС-маркет; сучасний санвузол із гарячою водою, акуратне підсобне приміщення. А ще – котельня із уже перевіреним у роботі твердопаливним котлом «Данко» від рівненського «Агроресурсу»: вона більше нагадує лікарняну палату, ніж звичну «кочегарку». Приємне тепло (лісу тут удосталь) додає магазинові комфорту: далеко не скрізь сьогодні сааме так.
Чую, як хтось із покупців каже: будемо сюди приходити погрітися. Тобто, оновлений СООР працюватиме, по суті, ще й як пункт незламності. Та, звісно, як простір для спілкування.
Серед численних покупців зустрічаємо заступника голови Володимирецької територіальної громади Івана Базаку:
– Я також мешкаю в цьому селі, де загалом понад дві тисячі жителів. І ми щиро вдячні кооператорам за цю потужну інвестицію: магазин світлий, теплий, просторий, з новим сучасним обладнанням, із повними вітринами товарів. Бажаю успішної торгівлі, – адже податки за землю та нерухомість поповнюватимуть місцевий бюджет, як і ЄСВ із зарплати працівників цього та інших кооперативних об’єктів. Адже споживча кооперація – один із наших найпотужніших донорів.
Педагог Володимир Деркач доповнює:
– Всього в нашому селі працює 22 магазини, – немало, чи не так? Три з них, ви ж бачите, просто поруч із цим. Але СООР тепер поза конкуренцією, це я вам авторитетно заявляю! Бо в новенькому теплому магазині, та ще й із такими приємними цінами, просто хочеться щось купувати.
На ці кардинальні оновлення володимирецьким кооператорам знадобилося лише три місяці: причому, торгівлі тут не припиняли й на день. Отакий темп задали самі собі!
– Бачите, сьогодні важлива не лише якість модернізації, а й її швидкість: конкуренти також не дрімають, і ми маємо їх випереджати. Якщо до оновлення цей магазин мав півмільйонний місячний товарообіг, то тепер сподіваємося не менше, ніж на 50 тисяч у день – тобто хочемо вийти на півтора мільйони. Відповідний досвід уже маємо: всі наші модернізовані автоматизовані магазини щонайменше втричі наростили товарообіг. А маркет у Володимирці, де конкуренція не нижча, вже торгує до 4, 5 мільйонів на місяць. Відповідно, й працівники мають достойні заробітки. Тому планомірно й упевнено рухаємося за програмою модернізації мережі: нині подібних магазинів та закладів ресторанного господарства в нас уже 80 відсотків, – каже голова правління Володимирецької райспоживспілки Володимир Романов.
Кошти на модернізацію заробляють щоденною нелегкою працею. А інвестують їх у розвиток своєї малої батьківщини. Бо вони самі з тих, хто в ці непрості часи лишається вдома. І хочуть, щоб тут, у найріднішому в світі куточкові України, жили й працювали їхні діти та онуки. А це, погодьтеся, також спротив ворогові.
– Якщо створити комфортні умови не лише для покупців, а й для продавців, то з порядку денного знімається кадрова проблема, яка сьогодні неабияк дошкуляє роботодавцям. А, приміром, до оновленого магазину у Воронках на кожне робоче місце продавця претендувало по шість людей, – тож мали можливість обрати кращих. Сучасними робочими місцями люди дорожать, тому значно краще працюють, сповна віддаються роботі, – звідси й зростання обсягів товарообігу, й заробітки працівників, і належний фінансовий результат організації, – коментує директор департаменту маркетингу та логістики споживспілки Оксана Гаршина.
Ось така філософія. Бо фахівці – без перебільшення, наш головний капітал. Не ресурс, – а саме капітал: бо ресурс вичерпується, а капітал при професійному менеджменті лише примножується.
Голова правління сусідньої, Сарненської райспоживспілки, Віктор Красько:
– Коли Володимир Романов очолив Володимирецьку райспоживспілку, то приїздив по досвід та дружню пораду до нас. Тепер ми залюбки їдемо вчитися у нього, – і це чудово. Ось і зараз везу з собою кілька нових технологічних рішень, які точно впровадимо в себе. Бо це ті інвестиції, що повернуться сторицею.
– Це далеко не перший магазин райспоживспілки, виконаний за єдиним стандартом СООР: відчувається твердий та впевнений поступ. А ще приємно вразила згуртованість та цілеспрямованість команди, яку сформував Володимир Романов. Бо яким суперфаховим не був би сам керівник, а без постійної ціеспрямованої підтримки команди він, зрештою, нічого не вартий.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
До речі: результат роботи оновленого магазину в день відкриття навіть перевершив сподівання – виторг сягнув не 50, а майже 80 тисяч гривень! А вже за кілька днів володимирецькі кооператори відкривають надсучасне кафе в селі Цепцевичі. Отака, справді «золота», глибинка.